Статут 2025

 

 

Колківська селищна рада

ЛуцькоГо РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВОСЬМЕ СКЛИКАННЯ

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

12 листопада  2025 року

смт. Колки

№ 54/9

 

 

Про затвердження Статуту

Колківської селищної  територіальної громади

 

 

З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування, керуючись статтею 19, пунктом 48 частини першої статті 26, частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада

 

в и р і ш и ла:

 

1. Затвердити Статут Колківської селищної  територіальної громади (додається).

 

2. Визнати такими, що втратило чинність, рішення селищної ради від 03.08.2018 року № 25-9/31 «Про затвердження Статуту Колківської територіальної громади».

 

3. Контроль за виконанням рішення покласти та постійну комісію селищної ради з питань депутатської діяльності та етики, дотримання прав людини, законності та правопорядку, протидії та запобігання корупції (Олександр РЕЙКІН).

 

Селищний голова                                                          Олександр ПАЛІНКЕВИЧ

 

Наталія РЕЙКІНА 0671771474

              

           

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням селищної ради                                                                  № 54/9 від_12.11.2025

                                                                 

 

 

 

 

 

СТАТУТ

КОЛКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Колки – 2025

ЗМІСТ

 

Історична довідка   Преамбула   Розділ I. Загальні положення Стаття 1. Статут Колківської селищної територіальної громади: визначення, правосуб’єктність Стаття 2. Загальна характеристика Колківської селищної територіальної громади та адміністративного центру Стаття 3. Символіка територіальної громади Стаття 4. Визначні дати, свята та події місцевого значення Стаття 5. Почесні відзнаки територіальної громади Стаття 6. Основні засади здійснення місцевого самоврядування в  територіальній громаді   Розділ II. Права, обов’язки та гарантії прав жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення Стаття 7. Реєстр Колківської селищної територіальної громади Стаття 8. Права жителів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення Стаття 9. Обов’язки жителів територіальної громади Стаття 10. Гарантії прав жителів територіальної громади Стаття 11. Гарантії жителів територіальної громади та інших громадян України, які відносяться до соціально-вразливих категорій населення Стаття 12. Захист інтересів жителів територіальної громади за межами територіальної громади   Розділ III. Форми безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення                                                           Стаття 13. Форми безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення Стаття 14. Місцеві вибори та місцевий референдум Стаття 15. Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 16. Місцеві ініціативи Стаття 17. Громадські слухання Стаття 18. Звернення громадян та електронні петиції Стаття 19. Консультації з громадськістю Стаття 20. Участь жителів територіальної громади в консультативно-дорадчих органах, утворених при органі місцевого самоврядування Стаття 21. Участь жителів територіальної громади у роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням ради Стаття 22. Участь у розподілі коштів місцевого бюджету та бюджет участі Розділ IV. Органи самоорганізації населення територіальної громади Стаття 23. Органи самоорганізації населення Стаття 24. Територія діяльності органів самоорганізації населення Стаття 25. Повноваження органів самоорганізації населення Стаття 26. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення   Розділ V. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб Стаття 27. Засади громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб Стаття 28. Громадська експертиза Стаття 29. Доступ до публічної інформації   Розділ VI. Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади Стаття 30. Органи місцевого самоврядування Стаття 31. Старостинські округи територіальної громади Стаття 32. Електронне врядування органу місцевого самоврядування Стаття 33. Публічність діяльності органів місцевого самоврядування та посадових осіб Стаття 34. Інформування про діяльність комунальних підприємств   Розділ VII. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування територіальної громади з іншими суб’єктами Стаття 35. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування територіальної громади та його посадових осіб з інститутами громадянського суспільства Стаття 36. Взаємовідносини територіальної громади з іншими територіальними громадами Стаття 37. Участь в асоційованих організаціях Стаття 38. Міжнародна та інтеркультурна співпраця Стаття 39. Партнерські міста (міста-побратими)   Розділ VIII. Звітування органу місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб Стаття 40. Загальні засади звітування органу та посадових осіб місцевого самоврядування Стаття 41. Звітування Колківського селищного голови Стаття 42. Звітування виконавчих органів Колківської селищної ради Стаття 43. Звітування депутатів (депутатських фракцій, груп) Колківської селищної ради та її робочих органів Стаття 44. Звітування старост територіальної громади   Розділ IX. Засади розвитку територіальної громади Стаття 45. Сталий розвиток територіальної громади Стаття 46. Бюджет та фінансове забезпечення територіальної громади Стаття 47. Комунальна власність територіальної громади Стаття 48. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади Стаття 49. Стратегія розвитку територіальної громади Стаття 50. Громадський простір та залучення територіальної громади до його планування Стаття 51. Управління історичною та культурною спадщиною територіальної громади Стаття 52. Охорона довкілля Стаття 53. Розвиток освіти та заохочення творчих здібностей жителів громади Стаття 54. Розвиток охорони здоров’я Стаття 55. Розвиток фізкультури та спорту Стаття 56. Розвиток культури та мистецтва Стаття 57. Розвиток туристичної привабливості громади Стаття 58. Безпека та захист жителів громади Стаття 59. Застосування гендерно-орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади Стаття 60. Розвиток волонтерської діяльності Стаття 61. Утвердження української національної та громадянської ідентичності   Розділ X. Участь дітей та молоді у місцевому самоврядуванні територіальної громади Стаття 62. Права дітей та молоді на участь у місцевому самоврядуванні Стаття 63. Механізми участі молоді у місцевому самоврядуванні Стаття 64. Молодіжна рада Стаття 65. Молодіжні центри та простори Стаття 66. Особливості підтримки креативної та обдарованої молоді   Розділ XI. Прикінцеві положення Стаття 67. Затвердження та внесення змін до Статуту   Додаток 1. Положення про загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання в Колківській селищній територіальній громаді Додаток 2. Положення про громадські слухання у Колківській селищній територіальній громаді

 

 

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 

               Минуле  адміністративного центру громади – селища Колок охоплює понад чотири століття державотворчих процесів. Розпочавши шлях із самоврядування за європейським зразком у 1545 році, містечко перетворилося на потужний торговельний вузол у XVIII ст. Найвищим проявом прагнення до свободи стало створення Колківської республіки навесні 1943 року, яка впродовж пів року була символом незалежності посеред виру Другої світової війни.

Давньоруські часи

Перед появою назви «Колки» містечко називалося «Романів» на честь князя Романа Мстиславича. Неподалік містечка був розташований замок Романа, який не зберігся до наших днів.

Містечко колись називалося Романовим, але через велику пожежу, що знищила все місто, залишилися там лише обгорілі кілки. Від того часу, вже відбудоване містечко почало зватися Колками. Тут над річкою Стир, археологами виявлено старе ранньосередньовічне городище, що було невідомо ким знищене. Ще на початку XX століття на околиці містечка знаходився курган «Чорна могила», через який існували легенди про зруйнування старого міста та постання нового.

олки — це не просто селище, а справжній історичний вузол Волині, чий літопис сягає глибини віків. Щоб розширити ваш текст, варто додати контекст про роль князя Любарта та стратегічне значення городища:

Історичний нарис: Від давньоруських витоків до княжих грамот

Колки по праву вважаються одним із найдавніших населених пунктів Волинського краю. Хоча офіційний відлік часто ведуть від писемних джерел, археологічні знахідки свідчать про набагато глибше коріння. На території селища збереглися залишки давньоруського городища X–XII століть — укріпленого поселення часів розквіту Київської Русі. Це підтверджує, що вже тоді тут вирувало життя, а вигідне розташування на берегах річки Стир робило цю місцевість стратегічно важливою для оборони та торгівлі.

Офіційна ж історія селища зафіксована у документах епохи Великого князівства Литовського. Зокрема, Колки фігурують у фундушевому записі 1322 року, виданому видатним правителем — князем Луцьким і Володимирським Любартом Гедиміновичем. У цій грамоті, якою князь обдаровував луцьку церкву Іоанна Богослова, згадується тогочасна транспортна артерія: «поехати гостинцомъ, который идетъ до Колковъ».

Вживання терміну «гостинець» у контексті Колок є надзвичайно важливим. У середньовіччі так називали великі торгові шляхи, якими подорожували купці («гості»). Це доводить, що у XIV столітті Колки були не просто віддаленим поселенням, а відомим орієнтиром на мапі тогочасної Європи, через який проходили важливі комерційні та дипломатичні маршрути.

Таким чином, поєднання археологічних доказів (городища) та князівських декретів дозволяє впевнено зачислити Колки до переліку старожитніх міст, які формували історичне обличчя середньовічної Волині.

Важко гадати, які шляхи привели правителя Волинського князівства Романа Мстиславовича в такі глухі місця. На гористій піщаній місцевості, що простяглася вздовж старого річища Стиру Роман Мстиславович звелів збудувати замок з вежами, з трьох боків оточений водами Стиру, а з південної — високим земляним валом. Пізніше прориті підземні ходи давали змогу, коли було потрібно, непомітно залишити замок і пробратися до густих лоз, заховатися на човнах.

Площа укріплення сягала близько 750 квадратних метрів, мала форму неправильного чотирикутника. Забудови були здебільшого дерев'яні. Поселялися тут ремісники, велася торгівля збіжжям, медом, воском, хутром. Особливо важливою була торгівля сіллю яку привозили з Галичини.

Духовним центром була велика церква, побудована на невисокій горі. За народним переказом вона провалилася під землю (науковці стверджують, що Колківський регіон, як і все Полісся, багатий «водяними подушками», тож піщаний ґрунт міг не витримати навантаження — така «подушка» поглинула храм).

З історичних та археологічних джерел дізнаємося, що, ймовірно, рік побудови нового укріплення — 1197 — і випадає на часи князювання онука Володимира Мономаха — Романа Мстиславовича, який почав своє князювання у Новгороді. Після смерті батька на правах старшого сина повернувся на Волинь і посів Володимирський престол. У 1198 році після смерті бездітного галицького князя, здолавши місцеву боярську опозицію, об'єднав Волинь з Галицьким князівством. Про існування Давнього Романового замку стверджує відомий український вчений В. Б. Антонович («Археологічна карта Волинської губернії»), досліджуючи «залишки городища X—XII століть, що напівкругом примикали до Стиру». Хронологічні рамки існування княжого Романового замку можна визначити межами кінця XII і першою половиною XVI століття, коли в писемних документах сала з'являтися назва «Колки». Легенди та перекази, пов'язані з походженням цієї назви, записав польський письменник і дослідник Ю. Крашевський у праці «Волинь, Полісся, Литва».

 

У Великому князівстві Литовському

В «Описі Луцького, Володимирського і Кременецького замків» від 1545 року зазначено, що вже в ті часи «в Колках було вісім дворищ, а в кожному дворищі по декілька сімей. В «Описі Луцького замку» 1545 року читаємо: «село Колок, у том селе дворищ восемь и огородник»; «а в Колке, говорят, издавна было двенадцать жеремян» (бобрових гонів). Йдеться очевидно, про старий Колк (Колок), який у документі 1604 р. називається Старосіллям і межує з сучасними Колками. Останнє за переказом, отримало таку назву після страшної пожежі «лише кілки де-не-де в плотах залишила».

У XVI—XVII століттях містечко було заможнім та жвавим, до якого з усього Полісся приїжджало населення купувати сіль, яку привозили з «жуп руських», що в Галичині.

Містечко підпорядковувалося Луцькому замку, який належав родині Любартів. Разом з жителями сіл Підгайців, Забороля, Голишева, Прудів Голишівських і Кульчина селяни Колок сплачували податок: 74 відра меду, 90 грошів (старості замку ще окремо 23 відра меду), жита 7 колод, вівса 15 колод, 197 мотків пряжі».

Жителі Колок, як і жителі інших сіл, перебували в кріпаччині, несучи тяжкі повинності. Перш за все кріпаки платили велику грошову данину. Про це свідчить перелік повинностей кріпосних селян Колок за 1578 рік. Так, наприклад, кріпосний селянин Єремій Андрєєв платив грошовий податок в розмірі 30 грошей, а Манько Онанкович — 60 грошей. Для того часу це були досить значні суми. Крім цього селяни вносили натуральний податок. Про надзвичайно великі розміри грошових і натуральних повинностей, їх непосильність для селян свідчить та обставина, що окремі селянські дворища Колок пустіли. Так було на 1578 рік з Радловським дворищем, що зовсім опустіло і Лозинським, що опустіло наполовину. З прийняттям Брестської унії до поборів і безправності, які терпіли жителі Колок, приєднались утиски релігійного характеру. Натиск католиків особливо посилився з побудовою в Колках у 1647 році костелу, тобто з укріпленням тут католицького духовенства.

 

Річ Посполита Трьох Народів

Після Люблінської унії Волинь стає воєводством.

Визвольна війна українського народу 1648—1657 років під проводом Богдана Хмельницького не обминула і Колок. У червні 1648 року проти польської шляхти піднялися жителі Колків. 25 травня 1651 року в містечко Колки входить один із загонів Максима Кривоноса і мстить гнобителям, вбиваючи їх та спалюючи їхні маєтки.

Коли війна закінчилась, багато колківчан повернулося до рідних осель, де їх чекала тяжка, виснажлива праця на злиденній ниві. Значну частину жителів Колок становили міщани, що були особисто вільні. Ті з них, що займалися сільським господарством, перебували у залежності від власника земель, за користування землею вони змушені були сплачувати йому податок.

Великим землевласником став і костел, побудований у Колках у 1647 р. В залежність від нього потрапило 37 сімей з Колок. Вони разом з селянами Острова, Семок і Рудників змушені були обробляти землю, що належала костелу та відбувати інші повинності, як і кріпосні селяни світських феодалів.

Гетьман України Павло Тетеря за вірність королеві отримав маєток у Колках і деякий час жив тут як поміщик.

Розвиток торгівлі, вигідне географічне розташування сприяло зростанню Колок, перетворенню їх на ярмарковий центр. У 1778 році тут вже налічувалося 155 дворів та 939 жителів.

 

У складі Російської імперії

Гострі соціально-економічні та політичні суперечності призвели у другій половині XVIII ст. до занепаду магнатської Польщі. її територію тричі ділили між собою Австрія, Прусія і Росія. Після третього поділу 1795 року Колки потрапляють до складу новоствореної Волинської губернії (царський указ від 9 вересня 1797 року). Терплячих волинян чекають нові випробування і тотальна русифікація.

За описом 1798 року містечко лежало на правій стороні річки. В містечку жили християни і євреї. Перші займалися землеробством, ремеслами, другі — дрібною торгівлею і продажем алкоголю. В державну скарбницю християни сплачували оброк по 2 рублі, євреї — по 4 рублі з душі. Всього дворів у Колках було 448, у яких проживала 2191 душа. Колківських ярмарків було чотири: 29 червня, 25 листопада, 2 лютого, 9 травня. Торги відбувались по одному дню. В цей час у Колках була церква Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста, римо-католицький костел і дерев'яний панський дім, 5 млинів на річці Стир і один на рівчаку, всі на один камінь.

За вісім років кількість населення Колок майже подвоїлась і в 1803 році становила 1787 чоловік, 261 двір. Протягом першої половини XIX ст. Колки перетворилися на значний населений пункт. Тут відкривається винокурня і шкіряний завод, що належали місцевому поміщику.

Великої шкоди Колкам завдала пожежа, яка сталася тут у 1851 році, але селище досить швидко відбудували. Напередодні реформи 1861 року населення Колок  складалося з 270 родин особисто вільних жителів, які користувалися землею поміщика А. Кожуховського і сплачували йому оренду. Крім того, тут був державний маєток, якому належало 145 десятин землі, 1 тягловий, 4 напівтяглових дворів, один двір городника та 4 двори бобилів. В цих дворах жило 68 осіб. Вони платили в казну по 1 крб.3 коп. подушного податку та виконували інші повинності. Жителі Колок, що належали до маєтку, мали 5 коней, 36 волів, 24 голови ВРХ. Щороку державні селяни Колок вносили в державну казну за користування землею по 192 крб. З цієї суми і нараховувалися викупні платежі після реформи 1861 року. З 1866 року Колки стають волосним центром.

         В 1870 р. в Колках було 417 домів і 1370 жителів (з них 60 % євреї), церква, костел, 3 синагоги, бровар і ґуральня, 43 крамниці, 45 ремісників.

Трагічні події, що розгорнулися у Колках в 70-х роках XIX ст. у зв'язку зі скасуванням кріпосного права, знову загальмували на певний час їх розширення. Поміщик Кожуховський при підтримці влади визначив Колківським селянам майже в три рази вищу викупну плату за землю, яку вони одержали в час реформи. Ймовірно, що селяни цього спочатку не зрозуміли, тому що дійсна сума викупного платежу була завуальована багаторічною виплатою і складними розрахунками.

Але в 1873 році селяни відчули і зрозуміли весь тягар «волі», і незадоволення, яке зростало, вилилось у відкритий опір. Селяни відмовились платити підвищену плату (чинш) за землю, заявивши що зайняту землю рахують «своєю невід'ємною власністю» Земський суд задовольнив вимоги поміщика. Рішення земського суду було затверджено Волинською цивільною палатою, а сенат, куди звернулися зі скаргою Колківські селяни-чиншовики, визнав, що «Колківські міщани підлягають виселенню, якщо не підуть на угоду з власником», тобто поміщиком, якого сенат розглядав як власника.

Але становому приставу вдалося виселити лише кілька селянських сімей, а інші, вчинивши опір, залишилися в своїх будинках. Більше того, селяни-чиншовики послали своїх уповноважених на чолі зі старостою Михайлом Сілічем в Петербург зі скаргою на дії поміщика Кожуховського і місцевої влади.

Повернувшись з Петербурга, М.Сіліч заявив селянам, що цар начебто пообіцяв розглянути їхню скаргу і, всупереч волі поміщика та місцевої влади, дозволив виселеним селянам повернутись у свої будинки, «зламавши на дверях економічні печаті». Коли місцевий житель А. Торбач, що захищав інтереси поміщика, почав засуджувати дії М. Сіліча, селяни заарештували А.Торбача, міцно його побили, а потім, закувавши в кайдани, провели в такому вигляді через все містечко і прикували до стіни його ж будинку.

Коли становий пристав зробив спробу заарештувати М. Сіліча та інших активних учасників описаних подій, селяни перешкодили цьому, «не давши їх в руки пристава».

Дії селян були настільки рішучими і організованими, що ні поміщик Кожуховський, ні місцева влада не змогли виконати вироку суду про виселення селян з їхніх осель. Для виконання вироку в травні 1874 року до Колок було скеровано батальйон солдатів 43 Охотського піхотного полку. Але і в присутності солдатів зібрані колківські селяни-чиншовики заявили, «що виселятись або вступати в будь-які умови з власником вони не бажають і що прибуття військ їх зовсім не лякає». На другий день після прибуття солдати за наказом представників влади почали руйнувати житлові і господарські приміщення селян-чиншовиків. Повністю знищили 230 будинків із 270, що належали селянам.

Попри жорстоку розправу, із 300 сімей селян-чиншовиків лише 40 сімей погодилося укласти з поміщиком нову угоду, на умовах виплати підвищеного чиншу й були залишені в містечку.

Час ішов, містечко знову розбудовувалося. У першому десятиріччі XX століття у Колках — 660 дворів, 4316 жителів. Далеко за межі Колок розносяться вісті про знамениті ярмарки, що відбуваються тут чотири рази на рік.

На початку XX ст. прогресивна українська інтелігенція активно долучилась до вивчення минулого. Цікаві роботи у цьому регіоні у складі експедиції під керівництвом відомого історика, вченого Володимира Антоновича проводить Федір Вовк, етнограф, археолог, краєзнавець, досліджуючи народно-побутову культуру, зразки народного одягу, вишивки.

На початок XX ст. в Колках нараховувалось 2 млини, лісопильний завод, на якому працювало 50 робітників, 9 крамниць.

За переписом 1911 р. в Колках, що розташовані за 52 км від Луцька, проживало 4411 жителів, був мировий посередник, міщанська управа, пошта, телеграф, земська поштова станція, акцизний уряд, суд, земська лічниця, жидівський притулок, аптека, 2 бібліотеки, горілчана крамниця, 3 лікарі, 1 дантист, 2 книгарні, медоситня, фотограф, судовий оборонець і волосне правління. В містечку відбувалися 4 ярмарки щорічно. В 1911 році до великої земельної власності поміщика Савицького Миколая належало 9,005 десятин.

Перша світова війна принесла Колківчанам нові злигодні. В червні 1915 року в зв'язку з наступом австро-німецьких військ містечко опинилось у смузі фронту. В цей час значна частина населення була евакуйована вглиб України і Росії, а та, що залишилася, зазнала великих труднощів. Вже на четвертий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 року в районі Колок тривали запеклі бої.

У грудні 1917 в Колках утворюється ревком, до складу якого ввійшли О. Регещук, Т. Квач, Т. Лаврещук, С. Васюхник. Але розгорнути діяльність ревкомів перешкодили німецько-кайзерівські війська, що в лютому 1918 року окупували Колки. Проте навіть у цих умовах членами ревкому було організовано партизанську війну проти загарбників. Після вигнання окупантів ревком відновив діяльність але ненадовго. В травні 1919 року Колки захопила Польща.

 

Польська окупація

26 липня 1920 року 389-й полк 44-ї дивізії Червоної Армії захопив Колки. В селищі було встановлено Радянську владу. Ревком провів розподіл поміщицької землі серед селян. 24 серпня було відкрито лікарню, 31 серпня відновлено роботу поштового відділення, щоб довідатись про панічний відступ Червоної армії.

Окремого дослідження вимагає роль січових стрільців, що створили свій легіон ще в австрійській армії, і роль бюро культурної допомоги для українського населення, яке очолив відомий історик Іван Крип'якевич. Багато зусиль доклав, щоб допомогти краю Дмитро Вітовський. Визвольні змагання закінчилися поразкою, рештки армії Симона Петлюри були інтерновані поляками. Колки за мирним Ризьким договором 1921 року у складі створеного з 11 повітів Волинського воєводства відходять знову до Польщі.

Під час польської окупації Колки були адміністративно поліцейським центром. Тут розміщувалися гмінне управління, поліцейське відділення, мировий суд. У 1921 році в Колках налічувалося 2145 жителів (331 двір). З встановленням нової влади крамниці, ремісничі майстерні (кравецькі, шевські, бондарні, чинбарня, слюсарня) опинилися в руках шляхти, куркулів які збагачувалися за рахунок жорсткої експлуатації трудящих. У селян була відібрана земля, якою наділив їх ревком. Колківський маєток перейшов у розпорядження польського земельного банку. В 1926—1932 рр. банк почав розпродувати землі цього маєтку. Але тільки заможні селяни змогли збільшити свої земельні ділянки. 546 гектарів землі було продано 79 мешканцям Колок та навколишніх сіл і осадницьких колоній — Острова, Рудників, Старосілля, Лисища, Добрового, Рудні, Крисівки. Продані земельні ділянки мали розміри від 5 до 17 гектарів.

Під тиском світової громадськості Польща, керована Юзефом Пілсудським, хоча змушена була формально визнати певні права українського населення, практично ж вона не полишала своїх планів полонізації цих етнічних українських земель. Визиск, політичне та національне безправ'я штовхали трудящих на боротьбу проти польського режиму. Ця боротьба стала цілеспрямованою після утворення на початку вересня 1923 року Луцького окружного комітету, що об'єднав місцеві комуністичні партійні осередки. В Колках уже на той час активно діяв такий осередок. Поліції вдалося натрапити на слід підпільників і заарештувати багатьох із них. 1 грудня 1924 року в Луцьку відбувся суд над 28 членами КПЗУ Колківської гміни. Серед них були Трифон Будецький та Григорій Тимчук.

У грудні 1927 року мешканці Колок відмовились платити податки. За допомогою місцевих діячів Колки були центром активного політичного життя в час виборів до польського сейму в 1928 році. В цьому ж році тут створена легальна робітничо-селянська організація «Сельроб — єдність».

У 1929 р. на Колки поширені правила селищної  забудови.

Значним революційним виступом ознаменувалось життя Колок та сусідніх сіл у 1931 році. 24 травня цього року Колківські призовники до польської армії та призовники навколишніх сіл вигнали осадників з ряду сіл та провели демонстрацію під лозунгом «Геть фашистський уряд! Земля селянам».

Особливо визначною подією, що відбулася в районі Колок, була першотравнева демонстрація 1935 року. Підготовка до цієї демонстрації проводилась під керівництвом Колківського райкому КПЗУ та райкому комсомолу.

Проводилася роз'яснювальна робота серед населення та підготовка молоді, комсомольців до демонстрації. Комсомолка Ліда Мосійчук вишивала прапор, Надія Тарасюк переправляла нелегальну літературу у своє село та село Острів.

Було розроблено детальний рух колон до місця збору на лісовій галявині біля Колок. Польській поліції через зрадника стало відомо про підготовку демонстрації. В кінці квітня 1935 року начальник Луцької поліції повідомив про це Варшаву, звідти надійшов наказ розгромити демонстрацію, застосувавши зброю.

Із Луцька до Колків був направлений посилений загін поліції на чолі з керівником слідчого відділу воєводського управління поліції. Багато переодягнутих поліцейських та шпиків було направлено в навколишні села. Недалеко від Колок поліція організувала засідку. О 17-й годині ЗО хвилин, коли демонстрація підійшла до місця засідки, на неї посипався град куль із кулеметів і гвинтівок. В результаті розправи 8 чоловік було вбито, 31 чоловіка тяжко поранено, 47 чоловік заарештовано і відправлене у в'язницю до м. Луцька . Серед загиблих були Павло Кривонюк, Ничипор Вознюк, Олександр Стельмащук, Домна Гордіюк, Лідія Мосійчук та інші.

 

Радянська окупація

1 вересня 1939 року нацистська Німеччина розв'язала Другу світову війну. 17 вересня Червона Армія перейшла радянсько-польський кордон, колківчани боязко очікували її. Колківські комуністи А. Мізюк, П. Оліферчук, М. Писарський, які щойно повернулися з брестської в'язниці, та Т. Будецький, що перебував у Колках, організували 17 вересня ревком та червоногвардійський загін. 20 вересня з Колок вирушила делегація членів КПЗУ назустріч червоноармійцям, коли отримали інформацію про те що Червона Армія вже в селі Тростянці. Але це було польське формування, що відступало під тиском червоноармійців. Розгромивши делегацію, розлючені поляки увірвалися до Колок з наміром їх знищити. Завдяки переговорам представників колківської громадськості на чолі з священиком Олексієм Соколовським, польським ксьондзом та рабином вдалося погасити конфлікт, хоч і було спалено польськими вояками декілька будинків і вбито кількох активістів. Польський загін змушений був спішно перейти через селище, не встигши підірвати міст через р. Стир, і вийти в район с. Розничі і Копилля. В с. Копилля вони учинили дику розправу над Будецьким Т. і його товаришами.

Колківський ревком повідомив про напад поляків та про місце їхнього перебування командуванню частин Червоної армії, що перебувало в районі м. Рожище. Біля села Боровичі червоноармійці наздогнали і розгромили цей загін, що нараховував близько 3 тисяч солдат і офіцерів.

22 вересня у Колках були створені тимчасові селищне та повітове управління, яке очолив Мізюк А. І.

26 — 28 жовтня 1939 року у Львові відбулися Народні Збори Західної України, які проголосували за входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Від Колок депутатом до Народних зборів був Мізюк А. І. 27 листопада 1939 року утворено Волинську область, у якій 17 січня 1940 р. створили тридцять районів, серед них Колківський. В січні 1940 року Колківське тимчасове повітове управління перетворене на Колківський районний виконавчий Комітет, цьому сприяли вибори до місцевих Рад, що пройшли аж у грудні 1940 р. У березні тут організовано МТС, райпромкомбінат, були націоналізовані крамниці і склади. Замість приватних торговельних пунктів відкрито державні магазини з порожніми полицями. Почали працювати середня школа, клуб, лікарня. В цей же час багато заможних господарів Колківського району було вивезено до Сибіру. Всі громадські організації і партії були заборонені.

 

Німецька окупація

Наступило охоплене пожежею війни літо 1941 року. 8 липня 1941 року німці окупували селище Колки. Військові довго у Колках не затрималися, залишивши двох німців для наведення порядку. А в окупаційній поліції служило понад 27 чоловік. Саме спираючись на цих людей, націонал-соціалісти розстріляли в урочищі Горки понад 600 громадян.

Німецький окупаційний режим завдав господарству неймовірної шкоди. В Колках було спалено більше 300 будинків, 26 осіб вивезли до Німеччини, розстріляно до 1 тис. 500 осіб єврейського населення.

Проте колківчани не мирилися зі сваволею гітлерівців та шуцкоманди (щоб посилити національну ворожнечу, нацисти створюють польську поліцію — щуцкоманду). Дехто йшов у радянські партизанські загони. Як повідомляв начальник німецької поліції безпеки України, 5 лютого 1943 року в Колках радянські партизани знищили 111 гітлерівців.

Та найяскравішою сторінкою в історії містечка є період з квітня по листопад 1943 року. Півроку у глибокому німецькому тилу Колки були тимчасовою столицею, центром Повстанської-Республіки ОУН — УПА. Ось що розповідають свідки тих подій Леонід Мартинюк, Костянтин Градиський: "Навесні 1943 року, а точніше на Великдень, повстанці визволили Колки і навколишні села від гітлерівців, знищили німецьку управлінську адміністрацію і захопили багато трофеїв. Під вечір біля церкви відбувся багатолюдний мітинг. Повстанці оголосили свою програму боротьби проти нацистів і комуністів під кличем — «Волю народам — волю людині». На цьому мітингу повідомили що забрані у німців зерно і худоба повертаються селянам без ніякого викупу, пропонувалося негайно приступити до обробітку землі. Тоді ж заснували міську управу. Головою обрали «Гонту» з Ківерців, а секретарем призначили Тамару Калуш з Колок, відкрили дві пекарні, їдальню для повстанців і млин для всіх жителів. Сушили сухарі для всіх вояків, що стояли у лісах, а це майже 100 км із заходу на схід. Трохи пізніше налагодили роботу швейної майстерні. Працювали чоботарня, зброярня. Серед повстанців знайшлися спеціалісти і швидко налагодили місцеву електростанцію, відновили роботу друкарні. Тут виходила газета «Голос Нації», різні листівки, відозви, а до початку нового навчального року Колківська адміністрація випустила свій буквар і провела учительську конференцію. У місцевих церквах Божу службу відправляли лише українською мовою. На тому місці, де нині лісгосп, була військова лікарня і школа санітарів, на Руді готували молодих командирів, мінерів, артилеристів і розвідників.

 

Колківська республіка.

Колківська республіка – така народна назва закріпилася за територією, звільненою у 1943 році воїнами Української Повстанської Армії від нацистів, де майже півроку населення жило самостійно.

Розповіді про це явище десятки років переказували з вуст в уста очевидці та учасники національно-визвольного руху. Багатьох із них у 1944 році нова окупаційна влада – радянська – переслідувала. Відкриті для дослідників архіви радянських спецслужб сьогодні дають можливість дізнатися більше про Колківську республіку та її творців.

«Тимчасове господарювання українських націоналістів у Колківському районі», – так у документах радянських спецслужб називали Колківську республіку. Здавалось би, вигнання нацистів із окупованої території та налагодження мирного життя для населення  – усе це перемога, що ніяк не може бути злочином.

У лютому 1944 р. нацистів із Волині так само виганяла Червона армія. Слідом відбулося повернення радянської влади, яка відразу почала вести себе як окупаційна. Вже за кілька тижнів тюрми заповнили новими арештантами – членами ОУН і УПА. Із залізничних вокзалів регулярно відправляли ешелони нових висланців: членів сімей національно-визвольного руху, політичних опонентів в ГУЛАГ і на спецпоселення.

Війна на Волині не припинилася із завершенням Другої світової війни. Її продовжила радянська влада внутрішньою озброєною боротьбою проти націоналістичного підпілля аж до початку 60-х років.

Як нацисти, так і комуністи не визнавали права за українцями мати власну самостійну Українську державу. Саме тому прихильники та поборники незалежності залишалися їхніми найзапеклішими ворогами.

З березня до липня 1944 р. тривали пошуки й ув’язнення учасників Колківської республіки. Багатьох із них було засудили, розстріляли чи відправили у концтабори.

15 травня три курені УПА під командуванням командира Воєнної округи УПА «Турів» «Олега» вигнали нацистів із Колок. Містечко стало центром звільненої від окупантів у квітні території у майже 2,5 тисячі квадратних кілометрів, яка отримала народну назву Колківська республіка. Населення радісно вітало повстанців і спільно з ними творило українське державне життя.

Встановлена цивільно-військова влада. Повстанська адміністрація відновила виробництво товарів першої необхідності, роботу електростанції в Колках, функціонував пункт переробки м’яса, молочарня, млин, шпиталі.

«Ми забули тоді, що надворі була Друга світова війна. У Колках встановилася українська влада, виникла управа, очолювана комендантом міста, поліція і Служба безпеки. Ми відкрили церкву, початкові школи… До чого була здатна людина, в тій сфері вона могла себе проявити. Ніхто не думав про гроші, кожен працював задля української справи. Це було для нас головне. Я й мої побратими сповідували головну заповідь українського націоналіста: здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї. А Колківську республіку ми бачили як взірець майбутньої Української держави», – розповів колишній учасник юнацької мережі УПА, учасник створення Колківської республіки і 15-річний в’язень колимських концтаборів Володимир Доманський. У Колках бували командир Першої групи УПА Іван Литвинчук – Дубовий, командир 3-ї групи УПА «Озеро» УПА Юрій Стельмащук – «Рудий». В одному з будинків містечка розташовувався штаб УПА, як центр адміністративного керівництва.

Однак, за словами Степана Коваля на слідстві, штаб керівників УПА був у селі Старосілля. Революційний суд ОУН очолював Тихон Регещук із Старосілля. Секретарем суду в Колках був його односельчанин Андрій Васюхник (псевдо «Тихий»).

Політичними заходами у Колківській республіці керував колківчанин Юрій Шевченко (псевдо «Моряк»), 1921 р.н., який очолював районний провід Служби Безпеки ОУН. Він також займався формуванням мережі розвідників серед членів ОУН, до цієї ролі залучив і жіночу сітку ОУН.

 

Медична справа

У Колківській республіці розпочали працювати п’ять шпиталів. Пораненим у боях повстанцям потрібна була медична допомога. Місцеве населення також лікувалося і залучалося до роботи в лікувальних закладах. Окрім бойових поранень чи звичайних хвороб, доводилося боротися і з масовим захворюванням тифу, що поширився у воєнний час.

Керівником військових лікарень УПА на Колківщині була референт Українського Червоного Хреста УПА Василина Демчинська – «Циганка». 

Головним лікарем шпиталів УПА Колківської республіки був уродженець села Старосілля, мешканець Колок Євген Омельчук, 1911 р.н., який навчався медичної справи у Празі, член ОУН із 1935-го.

Завідували лікарнею в Колках священник Олексій Левицький і Валентина Каразія-Стешенко, 1924 р.н. У 1943 році вона закінчила також курси пропагандистів-організаторів, організовані проводом ОУН. Їм активно допомагала Зоя Петрук, 1925 р.н., уродженка села Четвертня Маневицького району. У селі  Ситниця  шпиталем керувала Ольга Гайдучик-Кусінська (псевдо «Біла», «Чайка»). У 1944 році вона стала розвідницею УПА.

Хірургом у військових шпиталях УПА-Північ, у тому числі й на Колківщині, працював єврей Мойсей Білобрам. 

 

Військове навчання

У червні усе чоловіче населення від 15 до 45 років Колківської республіки УПА мобілізувала на два місяці для навчання військової справи. Це було потрібно для організації самооборони населення та поповнення повстанських лав.

Під час військових навчань була й перерва. Велике значення влітку 1943 року мала допомога повстанців селянам зібрати врожай, на який зазіхали німці, поляки та червоні партизани. Тож УПА організувала охорону полів, де працювали люди. Молотити та віяти хліб селяни приходили під охороною УПА.

На території республіки повстанська цивільно-військова влада провела земельну реформу. У розпорядженні командира УПА «Клима Савура» від 15 серпня 1943 року йшлося, що скасовуються колгоспи, і земля належить народу. 

З метою підготовки офіцерського складу для УПА за наказом «Клима Савура» влітку 1943 року була організована школа розвідки, якою керував «Босий», – дізнаємося з протоколу допиту Степана Коваля – «Рубащенка» у 1956 році. Уродженець села  Ситниця  Маневицького району Дмитро Нагорний – «Босий», 1922 р. н.,  пройшов шлях в ОУН від ройового до сотника УПА. Його загін базувався поблизу  Ситниці. У школу розвідників у селі Комарове під керівництвом Нагорного направляли людей з кожного району і загону УПА.

У приміщенні колишньої польської школи в селі Рудня біля Колок працювала підстаршинська школа УПА, якою керував Павло Іванчук, командир сотні УПА ВО «Турів». У ній вивчили понад 30 ройових командирів з різних районів і загонів УПА. Школа діяла до початку листопада.

Навчання військової справи населення і поповнення УПА було вимогою воєнного часу. Для ліквідації відділів УПА обергрупенфюрером Еріхом фон дем Бахом у липні-серпні 1943 р. на території Волині та Полісся було проведено широкомасштабну антиповстанську операцію.

Друга світова війна тривала, тож поблизу Колківської республіки відбувалося постійне протистояння з окупантами. Зафіксовано у різний час вісім ворожих нападів на Колківську республіку.

Нацисти намагалися прорватися зі сторони довколишніх населених пунктів – Тростянця, Голоб, Борович, Маневич і Чорторийська, від Ківерців. Але, попереджені розвідкою про рух ворожих колон, бійці УПА організовували засідки і оборону сіл, завдаючи ворогу чималих втрат.

Лише у вересні – жовтні 1943 року на цих теренах УПА провела 47 боїв проти німецьких та 57 боїв із червоними партизанами, які часто нападали і грабували села Колківської республіки. Повстанцям вдалось знищити більше 1 500 німецьких солдат і офіцерів. У цей час загони УПА не дорахувались 414 вояків.

 

Жіноча і господарська референтури

 

Жінки у національно-визвольній боротьбі на свої плечі покладали часто звичну для чоловіків роботу – опановували військове мистецтво і брали участь у боях, були розвідницями і зв'язковими, медсестрами та господарчими... 

А скільки матерів, сестер, дружин і дівчат у тилу робили прості і водночас героїчні вчинки – доглядали за пораненими, годували втомлених війною повстанців, шили їм одяг, готували та передавали в ліс продукти, збирали лікарські трави. Вони були опорою і надією, натхненням і сенсом боротьби за незалежність.

Особливо важливу роль в житті Колківської республіки відігравала жіноча мережа ОУН. Вона була активно розбудована у цьому районі з січня 1943 року.

Колківчанка Галина Рейкіна, 1925 р. н., що вчителювала в селі Довжиця, у січні 1943 р. була запрошена у Колки на конференцію вчителів, що під легальним прикриттям проводила ОУН. Там Галину залучили до підпілля.

Члени жіночої референтури займалися і національно-патріотичним вихованням молоді. Зокрема, про це йдеться в обвинувальному висновку радянських спецслужб щодо дівчат, які були активними діячками Колківської республіки

У господарській референтурі ОУН активно працювали і жінки, і чоловіки. Можна сказати, що часто господарська і жіноча мережі ОУН діяли спільно. У кожному селі кожного району на Волині діяли люди, що займалися підготовкою криївок, бункерів для УПА, збирали їм продукти, одяг і зброю. Була дуже чітка структура й ієрархія мережі господарчих.

Районний керівник господарства підпілля ОУН Павло Сірик згадував:

«Мені щомісячно подавали звіти кущові керівники господарства ОУН. У звітах писали про заготовку і розтрати та про залишки продуктів за місяць. ХІ кущ (підрайон) з центром в селі Куликовичі. Господарчим цього куща був Павло Слюсар «Чернота». В кущ входило шість сіл (станиць): Куликовичі, Мала Осниця, Заріччя, Тельчі та Ніченівка. Там також були господарчі, що підпорядковувалися кущовому – Слюсару. «Чернота» житель села Куликовичі, у його криївці сховали зерно. Він користувався великою довірою командувача загонами УПА по Колківському району «Рубащенка». Він давав на зберігання «Черноті» свої документи та речі».

Відомо, що у схроні села Куликовичі було закопано 620 центнерів зерна, також зібрано 50 пар білизни, 15 пар рукавиць…

У селі Копилля було викопано 7 бункерів, де заклали 450 центнерів жита, 45 центнерів борошна, 300 кілограмів сухарів, 7 операційних столів, лікарняні ліжка та медикаменти. Таких запасів для УПА було багато у селах і лісах усієї Волині.

 

Освіта та культура

Особливу увагу повстанці приділяли навчанню та вихованню дітей і молоді. 20 серпня 1943 р. командир воєнної округи УПА «Заграва» Іван Литвинчук (псевдо – Дубовий) видав наказ:

«На всіх теренах, звільнених УПА від імперіалістів, дня 1.Х.1943 р. почати учбовий рік та забезпечити школи педагогічними силами. Навчання в школі є обов’язковим».

А в жовтні суспільно-політична референтура ОУН організувала вчительську конференцію. У ній взяло участь 80 педагогів, які обговорювали, яким має бути навчально-виховний процес у відновлених навчальних закладах.

У селі Старосілля діяла суспільно-політична референтура ОУН, де виготовляли листівки та відозви до населення, матеріали для вишколів для всього північно-західного краю, а влітку 1943 року був надрукований посібник для початкових шкіл «Українознавство».

Друкарню УПА в містечку Колки очолювала Віра Шиприкевич (псевдо – «Зелена»), яка була родом із родини священика з Луцького району.

Степан Семенюк також розповів, що у старшинській школі Павло Іванчук – «Галайда» керував великим добре зібраним хором, який чарував своїм співом повстанських, стрілецьких, народних пісень.

Окрім того, «Галайда» вів ще й місцевий молодіжний хор в будинку «Просвіти». При «Просвіті» було відновлено й аматорський гурток. Молоді аматори кілька разів ставили в містечку і селах дуже популярну виставу «Пошилися в дурні», декламували поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Олександра Олеся й інших.

У православному храмі Колок його настоятель отець Соколовський проводив богослужіння українською мовою, а незабаром майже в усіх храмах на теренах республіки звучало рідне слово.

Протягом вересня-жовтня 1943 року у Колківській республіці відгуляли до десятка сільських весіль. Степан Коваль – «Рубащенко» на слідстві у 1954 р. повідомив:

«В усіх селах Колківського і Цуманського (нині Ківерцівського – ред.) районів проводили мітинги, на яких учасники ОУН, а іноді і я, як командир загону, виступали із закликом боротися за Самостійну Україну».

У його обвинувальному висновку також було зазначено:

«Будучи командиром загону УПА, Коваль неодноразово виступав перед повстанцями, а також перед місцевим населенням в селі Гораймівка і Колки, закликав до озброєної боротьби проти радянської влади та за побудову Самостійної України».

Часом для пропагандивного ефекту повстанці проводили парад своїх військових сил. За свідченням колківчанина Івана Шарука, в селі Ситниця влітку 1943 року «Рубащенко» приймав парад повстанських військ, де взяли участь 11 кінних сотень.

У кінці жовтня 1943 року розпочався масований наступ гітлерівської дивізії з танками й артилерією проти Колківської повстанської республіки. 1 листопада відбувся інтенсивний артилерійський обстріл і бомбування Колок з повітря.

4 листопада з’явилися п’ять нацистських літаків. Від скинутих ними бомб у містечку відбувалися масштабні пожежі. Одночасно на територію Колківської республіки посунула потужна танкова колона. До вечора містечко Колки було майже повністю зруйноване, загинули сотні мирних мешканців.

Внаслідок наступальної операції німців, після важких боїв, загинуло багато цивільного українського населення, сотні повстанців, частина загонів УПА змушені були відійти в навколишні ліси. Місцеві члени ОУН і УПА повернулися в свої села.

Референтка Українського Червоного Хреста УПА Василина Демчинська – «Циганка» під час знищення Колківської республіки разом із охоронними відділами шпиталів під сильним обстрілом ворога зуміла переправити хворих через річку Стир і врятувала життя сотням вояків УПА.

На території Колківської республіки також тривала національно-визвольна боротьба. Її ускладнювало те, що доводилося тримати фронт на дві сторони – проти коричневих і червоних окупантів.

Після вигнання нацистів, лави УПА знову масово почали поповнюватися молоддю, яка не хотіла йти у Червону армію. Починався новий етап боротьби: радянська влада, знову захопивши нашу землю, розгорнула війну проти місцевого населення, яке прагнуло мати власну державу.

Терор, залякування, репресії та депортації мирного населення, залучення військової сили та радянських спецслужб проти ОУН і УПА і озброєне простистояння з ними аж до початку 60-х років – таким було «звільнення» Волині й одночасна нова окупація.

У лютому, вигнавши нацистів із Луцька, на Волинь повернулася радянська влада. Уже в наступні тижні вона розпочала активне полювання на членів ОУН і УПА. Головною метою було знищення ідеологічного супротивника. Про це чітко написано в обвинувальному висновку від 12 липня 1944 року щодо колківської репресованої молоді:

«Ставлячи своєю метою насильний вихід Радянської України із Союзу СРСР і створення «Самостійної Української держави» – українсько-німецькі націоналісти у Колківському районі Волинської області на початку 1943 року створили крупну повстанську націоналістичну організацію зі своїм каральним органом, так званою «Службою безпеки», учасники якої після звільнення Червоною армією Колківського району від німецьких окупантів, за вказівкою окружного проводу ОУН повели відкриту озброєну боротьбу з Радянською владою, застосовуючи терор проти керівників радянсько-партійних органів і представників ЧА. В результаті проведених оперативних і слідчих заходів УНКДБ по Волинській області були виявлені та арештовані в різні дні березня, квітня і травня 1944 р. активні учасники ОУН і її СБ (19 прізвищ) і притягнені до кримінальної відповідальності».

Численні арешти колківчан і мешканців довколишніх сіл, районів, які входили у Колківську республіку відбувалися з березня упродовж всього 1944 року, а також і в наступні роки, доки тривала на Волині національно-визвольна боротьба.

Їх хотіли покарати за те, організовували «тимчасове господарювання українських націоналістів у Колківському районі». Називаючи українських націоналістів українсько-німецькими, їх судили, відправляли у концтабори ГУЛАГу або розстрілювали тут же, на Волині, за боротьбу з німецькими нацистами! Ті, хто називав себе визволителями від нацистів!

Адже в той час, у травні 1943 р., радянська влада була далеко, а червоні партизани у волинських лісах з’явилися за два місяці й у перший час не робили нічого суттєвого, навпаки – грабували місцеве населення, розв’язували військові сутички з УПА.

У архівах радянських спецслужб сьогодні зберігаються і відкриті для дослідників чимало справ щодо творців і активних учасників Колківської республіки. З часом, їх усі буде віднайдено, зібрано й вивчено детальніше. Багато з командирів та інших членів ОУН і УПА загинуло у боях або було заарештовано у наступні десятиріччя після виснажливої та нерівної боротьби.

Поодинці та невеликими групами радянські спецслужби розправлялися з іншими учасниками Колківської республіки.

 

Справа дев’ятнадцятьох

В архіві СБУ Волині зберігається трьохтомна справа на 19 активних учасників ОУН і УПА Колківської республіки.

Фігуранти слідства: брати Олександр, Степан і Василь Наглюки, брати Микола і Олександр Садові, Наталя Пантелеймонівна Міневич, Марія Григорівна Міневич, Галина Рейкіна, Андрій Лещук, Василь Пущинський, Павло Слюсар, Адам Наумчук, Тамара Калуш, Людмила Сіліч, Леон Курдельчук, Ніна Оліферчук, Ірина Наглюк, Галина Янчик, Анна Мордик.

Вони були арештовані в різні дні березня, квітня і травня, а Галина Рейкіна 24 червня 1944 року. Їх утримували в Луцькій тюрмі, катували й допитували протягом весни-літа.

Із 19-ти у 1944 році  чотирьом було по 17 років, трьом по 18, шістьом по 19, і по одному - 20, 21, 24, 34, 35, 36 (Олександр Садовий).

Усі вони в часи Колківської республіки займалися господарчими, медичними, культурно-освітніми та військовими справами.

На допитах слідчі намагалися якомога більше вивідати про непійманих у той час командирів «Рубащенка» і «Моряка», адже заарештовані тісно з ними співпрацювали. Розпитували і детально про те, хто чим займався під час «тимчасового господарювання українських націоналістів у Колківському районі», яку роботу виконували в ОУН і УПА.

Усім цим молодим людям хотілося жити, любити, бути вільними. Тож не дивно, що вони на слідстві намагалися якомога менше розповісти про свою діяльність, перекласти активні дії на інших людей, казати, що помилилися або були мобілізовані в УПА мимо їхньої волі. Найбільше серед них відрізнялися двоє 19-річних дівчат Галина Рейкіна та Людмила Сіліч.

Учителька за професією Галина Рейкіна єдина на слідстві і на суді говорила про те, що добровільно вступила в ОУН, була станичною жіночої мережі ОУН на псевдо «Ярослава», виступала з патріотичними промовами на мітингах, займалася агітацією молоді в ОУН, виховувала її в націоналістичному дусі. На суді свою вину визнала частково.

«Прошу врахувати мою молодість і винести якомога меншу міру покарання», – сказала Галина Рейкіна в останньому слові.

У вироку її охарактеризували як одного з провідних та активних керівників націоналістичної організації та засудили до вищої міри покарання – розстріл.

Галина Рейкіна була єдиною з дев’яти дівчат, що йшли по одній справі, яких покарали найсуворіше – 2 грудня 1944 р. у Луцькій тюрмі вирок було виконано.

Про Людмилу Сіліч слідчі, окрім допитів її самої, запитували усіх учасників і свідків процесу. Запитували про неї в інших і на судовому засіданні. Під час Колківської республіки Людмила Сіліч була дівчиною керівника місцевого СБ ОУН Юрія Шевченка – «Моряка».

За ним у той час активно полювали чекісти. І сподівалися, що Людмила їм у цьому допоможе. Учасник Колківської республіки, але фігурант іншої слідчої справи Петро Стратон, який був зв’язковим «Моряка», на допиті повідомив:

«Сіліч Людмила була дівчиною «Моряка» і його агентом в одному з сіл Колківського району. Всі донесення вона передавала «Моряку» особисто. Він називав її дуже доброю розвідницею, здібною.

Засуджені до ув’язнення активісти Колківської республіки змогли вийти на волю у 1954-1955 роках. Доля їх розкидала по всьому світі, на Волинь повернулися одиниці. Навіть у перші місяці незалежності України старі кадри радянської спецслужби продовжували стежити за учасниками національно-визвольної боротьби та їхніми родинами.

У справі зберігаються документи, датовані 28 жовтня 1991 року: начальник Маневицького РО СНБУ по Волинській області майор І. Черевко надав довідку про кожного із 19-ти учасника справи з описом, хто лишився з його родичів, із детальними роками життя та домашніми адресами.

 

В часи незалежності

У перші роки незалежності України завдяки старанням голови Волинського братства вояків ОУН і УПА Мелетія Семенюка в Колках на честь захисників повстанської республіки встановили пам’ятний знак.

ФОТО ПАМЯТНИЙ ЗНАК КОЛКІВСЬКА РЕСПУБЛІКА

 

14 жовтня 2009 року Колки відвідав Президент України Віктор Ющенко. У своєму виступі він відзначив, що воїнам УПА та місцевим мешканцям вдалося створити у глибокому німецькому тилу на двох тисячах квадратних кілометрах острівець вільної України, де відразу ж завирувало національне життя. Окрім вшанування пам'яті воїнів УПА біля пам'ятного знака «Колківська республіка», Віктор Ющенко також поклав квіти до Братської могили радянських воїнів. Цим він хотів продемонструвати політику національного примирення, наголошуючи, що всі, хто боровся проти нацизму, заслуговують на пошану.

Візит відбувся саме в день Покрови Пресвятої Богородиці, яку Президент назвав «святом українського духу». Він брав участь у святковому молебні та нагородив державними нагородами ветеранів УПА та місцевих активістів.

Територіальний масштаб: У виступі Ющенко підкреслив, що площа республіки (близько 2,5 тис. кв. км) охоплювала не лише Колки, а й Маневицький, Рожищенський, Ківерцівський райони Волині та частину Рівненщини .

Президент закликав істориків та політиків визнати Колківську республіку як унікальний приклад місцевого самоврядування в умовах окупації, де діяла власна міліція, школи та навіть видавалася газета.

Цей візит фактично легітимізував тему Колківської республіки на державному рівні, вивівши її з розряду «краєзнавчих цікавинок» у статус важливого етапу українського державотворення.

 

 

ФОТО ЗУСТРІЧ   ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ КОЛКИ 2009 РІК

Післявоєнне відродження Колок позначилося розвитком інфраструктури та виробництва. Вже у 1944 році, попри триваючі бої, громада власними силами звела перші адміністративні та житлові будинки. У цей же час відновили навчання в школах та медичне обслуговування.

Економічне зростання 1940-х — 1950-х років базувалося на створенні нових підприємств (райхарчокомбінат, овочесушильний завод) та колективізації сільського господарства (колгосп «Перемога»). Запуск овочесушильного заводу у 1954 році став важливим етапом, що згодом перетворив підприємство на потужний багатопрофільний комплекс.

Період 1950–1960-х років став часом активної індустріалізації Колок. Потужним імпульсом для місцевого будівництва став запуск нового цегельного заводу в 1954 році. Протягом наступних років у селищі сформувалася розгалужена мережа підприємств: від лісгоспзагу та ЛМС до хлібозаводу й комбінату побутового обслуговування.

Значну роль у піднесенні сільського господарства відіграло об’єднання «Сільгосптехніка», яке забезпечувало навколишні колгоспи сучасною технікою та ремонтними потужностями. Висока продуктивність праці колективів промкомбінату, маслозаводу та артілей сприяла економічному розвитку району, а кращі робітники були відзначені державними нагородами за багаторічну працю.

1960-ті роки стали періодом справжнього розквіту для Колківських підприємств. Побуткомбінат, який значно розширив свій штат і технічну базу, став взірцем стабільності, завершуючи річні плани вже на початку листопада.

Справжньою гордістю селища був овочесушильний завод. Його продукцію — від маринованих овочів до ароматних джемів — знали в Москві, Києві, Баку та навіть у далекому Іркутську. Це було не просто виробництво, а місце професійного становлення сотень людей. Типовою для того часу стала історія А. Дергунової, яка пройшла шлях від будівництва заводських стін до управління цехом. Висока продуктивність праці (до 140% норми) таких робітників, як Н. Калуш чи М. Полінкевич, дозволяла селищу впевнено тримати статус промислового центру району. Колки 1960-х років — це селище, що стрімко змінювало своє обличчя. Якщо раніше тут переважала сільська забудова, то тепер з’явилися впорядковані багатоповерхівки та розвинена мережа сервісів. Місцеві жителі отримали доступ до сучасного універмагу, закладів харчування та якісної медицини.

Особливу роль у житті громади відігравав лісгоспзаг, який не лише забезпечував промисловість деревиною, а й дбав про відновлення природних ресурсів. Висока трудова активність мешканців (зокрема понад 900 активних жителів) дозволяла селищу постійно оновлюватись: суботники та спільні ініціативи з благоустрою стали доброю традицією, що робила селище комфортнішим для життя. У післявоєнний період Колки перетворилися на важливий освітній та культурний осередок. Місцева середня школа стала кузнею кадрів: під керівництвом 44 педагогів тут навчалося близько 700 учнів. За роки роботи заклад випустив 865 випускників, багато з яких здобули вищу освіту та стали інженерами, лікарями й агрономами. З 1963 року професійну підготовку забезпечує училище механізації, яке завдяки потужній базі вже випустило 872 фахівці. Центром дозвілля став Будинок культури, де працював народний університет, проводилися лекції та кінопокази. Особливою популярністю користувалися виступи агіткультбригади та запрошених артистів. Книжковий фонд двох селищних бібліотек зріс до 40 тисяч примірників, ставши місцем для літературних дискусій. Громада активно дбала про вигляд селища. Знаковою подією став «місячник саду» 1957 року, під час якого висадили 5 тисяч дерев, зокрема заклали сад біля Палацу піонерів. Колки 60-х років стали справжнім взірцем господарності. У селищі панувала атмосфера здорового суперництва: вимпели за найкращий двір отримували як молодіжні організації, так і звичайні господарі. Завдяки колективній праці мешканців селище «одяглося» в зелень тисяч нових дерев, з’явилися сучасний стадіон та спортивні зони. У травні 1961 року Колки навіть стали базою для обласного семінару, де керівники інших районів вивчали місцевий досвід доброустрою. Важливою, на той час, частиною життя селища залишалося вшанування пам’яті про боротьбу за права трудящих, зокрема подій 1935 року.

 

 

Пам'ятник князю Роману Мстиславичу в Колках

У 1997 році на честь 800-річчя Колок у центрі селища був відкритий пам'ятник засновнику містечка — князю Роману Мстиславичу.

2002 року в приміщенні колишнього дитсадка розпочалися богослужіння в тимчасовому храмі УПЦ КП. 16 серпня 2015 року освятили новозбудований храм на честь святителя Миколая Чудотворця.

Історія селища Колки (колишнього Маневицького, а нині Луцького району) у період з 1999 по 2026 роки — це літопис виживання, духовного відродження та трансформації стародавнього містечка в сучасний центр громади на тлі загальнодержавних змін.

 Межа тисячоліть та економічна адаптація (1999–2010)

Наприкінці 90-х Колки, як і більшість містечок Полісся, переживали важку трансформацію від радянської планової економіки до ринкових відносин.

• Освіта та молодь: Ковківське ПТУ №24 (нині Колківський професійний ліцей) залишалося «кузнею кадрів» для всього регіону, готуючи механізаторів та кухарів. Саме в ці роки ліцей почав модернізуватися, щоб вижити в нових умовах.
• Інфраструктура: У 2000-х роках активно розвивався приватний сектор. Колки зміцнили свій статус торгового вузла, адже селище розташоване на перехресті доріг на Луцьк, Рівне та Маневичі.
• Збереження пам'яті: У цей період громада почала відкрито вшановувати пам'ять про Колківську республіку (повстанську державу ОУН-УПА 1943 року). Це стало фундаментом місцевої ідентичності.

 Релігійне та культурне життя (2010–2019)

Колки завжди були глибоко духовним містечком, що відобразилося в подіях цього десятиліття.

• Будівництво храмів: У селищі діяло кілька парафій. Важливою віхою стало будівництво та оздоблення Свято-Хрестовоздвиженського храму та інших культових споруд, що стали архітектурними домінантами селища.
• Стихійні лиха: Як і все Полісся, Колки періодично потерпали від розливів річки Стир, що змушувало місцеву владу постійно працювати над укріпленням дамб та водовідведенням.
• Революція Гідності: Мешканці селища брали активну участь у подіях 2013-2014 років, а з початком війни на Сході (АТО/ООС) багато колківчан пішли захищати суверенітет України.

Децентралізація та створення ТГ (2020–2021)

Найбільша адміністративна зміна відбулася у 2020 році в рамках реформи децентралізації.

• Утворення Колківської ТГ: Колки стали центром територіальної громади, об'єднавши навколо себе десятки навколишніх сіл. Це дало селищу новий ресурсний поштовх — податки почали залишатися на місці.
• Зміна району: Внаслідок реформи Маневицький район було ліквідовано, і Колки увійшли до складу великого Луцького району.

Повномасштабна війна та сучасність (2022–2024)

Від 24 лютого 2022 року життя громади перейшло на воєнні рейки.

• Гуманітарний хаб: Колки стали важливим пунктом допомоги переселенцям та волонтерським центром. Місцевий ліцей та школи активно включилися в плетіння сіток та збір провізії.
• Дерусифікація та пам'ять: У селищі відбулися процеси перейменування вулиць та демонтажу радянських символів, що остаточно закріпило проукраїнський вектор розвитку. Встановлено Алею слави- памяті мужнім захисникам в Українсько - російській війні.
• Втрати: На жаль, ці роки закарбувалися в історії селища частими прощаннями з Героями-земляками, які загинули на фронті.

Список використаної літератури при написанні історичної довідки:

Район. Історія.

https://history.rayon.in.ua/topics/386270-kolkivska-respublika-svobodi

Енциклопедія сучасної України

https://esu.com.ua/article-4111

Вікіпедія:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%B8_(%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5)

 

 

 

ПРЕАМБУЛА

Колківська селищна рада, виступаючи від імені та в інтересах всієї громади, проголошує цей Статут основним документом, що визначає наш шлях до самоврядування та процвітання і визнає, що цей Статут є фундаментом нашого спільного дому.

Ми виходимо з того, що найвищою цінністю є Людина!

Ми ґрунтуємо свою діяльність на переконанні, що людина, її гідність та безпека є найвищим пріоритетом. Наша мета — створити простір, де кожен мешканець відчуває себе захищеним, почутим та залученим до розбудови рідного краю.

Спираючись на героїчне минуле, ми з гордістю згадуємо славетну сторінку нашої історії — Колківську республіку, яка стала символом волелюбності та спроможності українців до самоорганізації навіть у найважчі часи. Успадкувавши цей незламний дух та багатовікові традиції місцевого урядування, ми беремо на себе відповідальність за збереження культурного коду нашої землі.

Ми прагнемо до:

• Відкритості: взаємодії громади та влади на засадах чесності та партнерства.
• Розвитку: створення умов для якісної освіти, сучасної медицини та економічного зростання.
• Майбутнього: збереження довкілля та спадщини для наступних поколінь.

Спираючись на багатовікову історію селища Колки та успадкувавши незламний дух наших предків, ми беремо на себе відповідальність за збереження культурної спадщини та розбудову сучасної, екологічної та економічно сильної громади.

Керуючись Конституцією України, принципами Європейської хартії місцевого самоврядування та вірою у власні сили, ми затверджуємо цей документ як дороговказ для сталого розвитку та єднання Колківської територіальної громади заради майбутніх поколінь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Загальні положення

 

Стаття 1. Статут Колківської селищної територіальної громади: визначення, правосуб’єктність

1. Статут Колківської селищної територіальної громади (далі – Статут) є основним локальним нормативно-правовим актом територіальної громади, що приймається селищною  радою від імені та в інтересах територіальної громади на основі Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших актів законодавства України з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей громади і території її існування та здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою.

2. Статут є обов’язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території громади, їх посадовими особами, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають чи перебувають на відповідній території.

3. Акти селищної ради та її виконавчих органів, посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади приймаються з урахуванням положень Статуту.

 

Стаття 2. Загальна характеристика Колківської селищної територіальної громади та адміністративного центру

1. Колківська  селищна  територіальна громада є об’єднанням жителів селища міського типу і навколишніх сіл, що мають єдиний адміністративний центр – смт КОЛКИ.

2. У сучасному вигляді територіальна громада утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області».

3. Склад територіальної громади: адміністративний центр - смт Колки та   11 старостинських округів. До складу територіальної громади входять: 1 селище та 27 сіл.

4. До складу Колківської селищної територіальної громади входить 11 старостинських округів:

1.Рудниківський старостинський округ (с.Рудники, с.Острови, с.Мар'янівка, с.Калинівка, с.Новоукраїнка)

2.Боровичівський старостинський округ (с.Боровичі, с.Грузятин)

3.Четвертнянський старостинський округ (с.Четвертня, с.Криничне)

4.Старосільський старостинський округ (с.Старосілля, с.Розничі, с.Ситниця, с.Семки)

5.Годомичівський старостинський округ (с.Годомичі)

6.Копиллівський старостинський округ (с.Копилля)

7.Куликовичівський старостинський округ (с.Куликовичі)

8.Великоосницький старостинський округ (с. Велика Осниця, с.Мала Осниця, с.Заріччя)

9.Гораймівський старостинський округ (с. Гораймівка, с.Майдан -Липненський)

10.Чорнижівський старостинський округ (с.Чорниж)

11.Красновільський старостинський округ (с.Красноволя, с.Тельчі, с.Погулянка, с.Матейки, с.Нічогівка)

5. Територіальна громада має єдиний представницький орган – Колківську селищну раду.

6. Селищна  рада та її виконавчі органи є учасниками цивільних, господарських відносин, діють від імені територіальної громади та можуть набувати статусу юридичної особи.

7. Згідно з адміністративно-територіальним устроєм України Колківська селищна громада входить до Луцького району  Волинської області.

8. Географічні координати смт Колки: 51°5′48″ пн. ш. 25°40′41″ сх. д. / 51.09667° пн. ш. 25.67806° сх. д. / 51.09667; 25.67806. Висота над рівнем моря, 176 м. Відстань до столиці України – міста Києва становить орієнтовно 412 км, до районного та обласного центру  - 50 км.

 

Тип і назва адміністративного центру       Селище Колки

Дата створення територіальної громади    15 листопада 2017 року

Повна назва органу місцевого самоврядування   Колківська селищна рада

Голова територіальної громади / військової адміністрації (посада, ПІБ)  Селищний голова

Палінкевич Олександр Олексійович

Площа, км кв.        764,9

Загальна кількість населення - 18580 осіб

Чоловіків – 99134

Жінок - 9442

Контактна інформація: юридична адреса, телефон, електронна пошта, офіційний сайт, сторінки в соціальних мережах (активні посилання)  вул. Грушевського 42, смт  Колки, Луцького району,  Волинської області, 44661 тел.: 0671771474

E-mail: kolky.sr@kolkyrada.gov.ua Код ЄДРПОУ 04333247

https://kolkyrada.gov.ua/

https://www.facebook.com/kolky.rada.org.ua

 

Стаття 3. Символіка територіальної громади

1. Адміністративний центр  територіальної громади смт Колки має власну символіку – герб та прапор, які відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції територіальної громади. Опис та порядок використання символіки територіальної громади визначаються окремими Положеннями, які затверджуються рішенням селищної  ради.

 

 

Герб Колок

 

                                     Прапор Колок

 

2. Населені пункти територіальної громади можуть мати свою окрему символіку, яка встановлюється відповідно до їх історичних, географічних, культурних та інших місцевих особливостей і традицій, та не може суперечити законодавству України.

3.  На будівлях, де розміщена рада, інші органи територіальної громади вивішується Державний Прапор України та Прапор громади.

 

Стаття 4. Визначні дати, свята та події місцевого значення

1. День Колок громада  відзначає щорічно на християнське свято на честь апостолів Петра і Павла.

2. Дні населених пунктів, що входять у територіальну громаду, відзначаються щорічно, відповідно до традицій та усталених дат святкування.

3. Рішенням виконавчого комітету ради щорічно встановлюються місцеві пам’ятні дати.

 

Стаття 5. Почесні відзнаки територіальної громади

1. Фізичним особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою та внесли вагомий вклад у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням ради може бути присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Колківської територіальної громади». Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб, відзначених званням «Почесний громадянин Колківської територіальної громади», визначаються Положенням, яке затверджується рішенням ради (Додаток №2).

2. Члени територіальної громади, працівники підприємств, установ та організацій, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути за розпорядженням  селищного голови відзначені Подякою та Почесною грамотою. Положення про Подяку та Почесну грамоту затверджуються рішенням ради (Додаток №3).

3. Рада може засновувати відзнаки, якими нагороджуються жителі села, інші громадяни України, іноземці (громадяни та особи без громадянства), які мають значні заслуги перед територіальною громадою та внесли суттєвий внесок в соціально-економічний та культурний розвиток територіальної громади.

4. Розгляд питання про присвоєння почесного звання громадянина чи про відзначення Подякою та Почесною грамотою ініціюється виконавчим комітетом ради, її постійними комісіями, сільським старостою або членами громади у порядку місцевої ініціативи.

5. Особам, яким присвоєно звання «Почесний громадянин Колківської територіальної громади» вручається відповідне посвідчення та нагрудний знак, зразки яких затверджуються радою.

 

Стаття 6. Основні засади здійснення місцевого самоврядування в територіальній громаді

1. Селищна  рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

2. Члени територіальної громади обирають селищну раду та селищного голову у порядку визначеному законодавством України.

3. Селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади.

4. Селищний голова, селищна  рада та її виконавчі органи, комунальні підприємства, установи та організації діють в інтересах громади і захищають її права.

5. Органи місцевого самоврядування територіальної громади є суб’єктами фінансово-кредитних та цивільно-правових відносин у межах, визначених законодавством України.

6. Селищна  рада у своїй діяльності керується принципом «нульової толерантності» до будь-яких проявів корупції і вживає всі передбачені законодавством заходи щодо запобігання, виявлення та протидії корупції і пов’язаних з нею діями.

7. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування на таких принципах:

демократії участі – територіальна громада використовує форми безпосередньої громадської участі при прийнятті рішень;

публічності – інформація про діяльність представницького органу місцевого самоврядування, виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою, знаходиться у вільному доступі для територіальної громади, за винятком випадків прямо передбачених законом;

зручності процедури – механізми, за допомогою яких жителі управляють громадою, є простими і доступними для використання кожним;

пріоритету прав територіальної громади – діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється виключно в інтересах територіальної громади, будь-яка шкода, завдана посадовими чи службовими особами місцевого самоврядування територіальній громаді, підлягає відшкодуванню;

максимальної ефективності – рішення, що розробляються чи приймаються, мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень, враховувати інтереси всіх груп населення, на яких воно буде поширюватися;

забезпечення економічного розвитку громади як базису для підвищення рівня стандартів життя територіальної громади та розвитку людського капіталу, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектора, підприємництва, надходження інвестицій в економіку територіальної громади;

сталості – використання ресурсів територіальної громади не може шкодити прийдешнім поколінням;

екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватись відсутність або мінімальний негативний вплив на довкілля;

системності – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі (стратегічне планування);

збереження архітектурної спадщини, культурних надбань поряд із надбаннями сучасності, формування естетичного зовнішнього вигляду громади;

міжнаціональної єдності, мовної та міжконфесійної толерантності, взаємоповаги;

доброчесності – застосування кращих практик належного врядування для запобігання, виявлення та протидії корупції;

безпеки життєдіяльності – побудова системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, яка спроможна забезпечити безпеку людини.

 

 

Розділ II. Права, обов’язки та гарантії прав жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

 

Стаття 7. Реєстр Колківської селищної територіальної громади

1. Колківську селищну територіальну громаду складають її члени – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах Колківської селищної територіальної громади.

2. Реєстр Колківської селищної територіальної громади (далі – Реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, призначена для обробки інформації, визначеної законом, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації.

3. Реєстрація/декларування місця проживання (перебування) жителів громади здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством, з внесенням відомостей до реєстру територіальної громади.

4. Органом реєстрації є виконавчий орган Колківської селищної ради, наділений повноваженнями з реєстрації місця проживання, формування, ведення та адміністрування Реєстру з дотриманням вимог до збирання, зберігання, обробки, використання і захисту інформації, визначених законом.

5. Реєстр є власністю Колківської селищної територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником Реєстру. Створення, обробка та передача даних в інформаційно-телекомунікаційних системах органів реєстрації здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист інформації.

6. Реєстр забезпечує:

1) обробку та використання інформації, визначеної законом, для обліку осіб, які проживають на території населених пунктів, що належать до Колківської селищної територіальної громади;

2) виконання делегованих державою повноважень з надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб;

3) здійснення у порядку міжвідомчої електронної взаємодії внесення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) особи, а також обміну інформацією між реєстрами територіальних громад, Єдиним державним демографічним реєстром та іншими інформаційно-комунікаційними системами;

4) надання у випадках, визначених законом, органам державної влади та органам місцевого самоврядування інформації, пов’язаної з місцем проживання (перебування) осіб, для здійснення ними своїх повноважень.

Органу реєстрації заборонено передавати дані з Реєстру третім особам з метою, не передбаченою законодавством. Службовим та посадовим особам розпорядника Реєстру та інших органів державної влади, що обробляють персональні дані, внесені до реєстру, забороняється розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

 

Стаття 8. Права жителів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення

1. Права жителів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення, гарантовані Конституцією та законами України, не можуть бути обмежені цим Статутом, іншими актами органу місцевого самоврядування, його посадовими особами, іншими членами громади.

2. Процедури та правила, передбачені цим Статутом та додатками до нього, прийняті виключно з метою встановлення загальних, чітких, недискримінаційних і прозорих механізмів реалізації права участі жителів громади у вирішенні питань місцевого значення, забезпечення балансу приватних та публічних інтересів у громаді.

3. При вирішенні питань місцевого значення жителі територіальної громади мають право:

1) подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

2) бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при селищній раді та її виконавчих органах;

3) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність селищної  ради, селищного голови, виконавчих органів селищної ради та їх посадових осіб у спосіб, передбачений законодавством та іншими нормативно-правовими актами;

4) одержувати копії актів селищної  ради, селищного голови, виконавчих органів селищної ради та їх посадових осіб у порядку, визначеному законодавством;

5) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у порядку й у формах, встановлених законодавством України;

6) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

7) брати участь у розподілі частини видатків місцевого бюджету через механізм бюджетування за участі громадськості (бюджет участі);

8) бути присутніми на засіданнях селищної  ради, її постійних комісій, виконавчого комітету в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами селищної ради та її виконавчого комітету;

9) на виступ на пленарному засіданні селищної  ради, засіданні постійної комісії у порядку, встановленому селищною  радою, на засіданні виконавчого комітету в порядку, встановленому виконавчим комітетом;

10) на особистий прийом депутатами селищної  ради, селищним головою, іншими посадовими особами органів місцевого самоврядування;

11) на ознайомлення з проєктами актів органів місцевого самоврядування;

12) на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

13) брати участь у реалізації форм участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні, визначених цим Статутом, а також іншими рішеннями селищної  ради;

14) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та актами законодавства України.

4. Члени територіальної громади мають право бути обраними депутатами селищної  ради, селищним головою, затвердженими членами виконавчого комітету чи призначеними посадовими особами селищної  ради, бути членами комісій, робочих груп, дорадчих органів органу місцевого самоврядування з будь-яких питань розвитку громади.

5. Права жителів територіальної громади в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах територіальної громади, у тому числі внутрішньо переміщених осіб.

6. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод громадян із зазначенням строку дії цих обмежень відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

 

Стаття 9. Обов’язки жителів територіальної громади

1. Жителі територіальної громади зобов’язані:

1) проявляти повагу до гідності кожної людини, вірувань, традицій, історії, національної та/або етнічної самобутності осіб та/або груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод осіб та/або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах територіальної громади;

2) сприяти сталому розвитку територіальної громади;

3) утримуватися від будь-яких форм дискримінації, у тому числі гендерної;

4) шанобливо ставитися до традицій, звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії та культури;

5) сприяти сталому розвитку територіальної громади та її населених пунктів;

6) шанобливо та ощадливо ставитися до майна, коштів, землі, природних ресурсів територіальної громади, а також об’єктів спільної власності територіальних громад Луцького району та Волинської області, розташованих у межах Колківської селищної територіальної громади;

7) поважати символіку територіальної громади і використовувати її тільки за призначенням;

8) реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів територіальної громади та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах територіальної громади, до інтересів держави та територіальної громади.

2. Обов’язки жителів територіальної громади в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які проживають (перебувають) у межах територіальної громади, у тому числі внутрішньо переміщених осіб.

3. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання членами територіальної громади обов’язків щодо територіальної громади в цілому, старостинських округів чи інших членів територіальної громади.

 

Стаття 10. Гарантії прав жителів територіальної громади

1. Селищна  рада, її депутати, виконавчі органи та посадові особи забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів територіальної громади у межах, визначених Конституцією та законами України.

2. Жителям територіальної громади гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та її органів, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями селищної  ради.

3. Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади.

4. Територіальна громада забезпечує дотримання та реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, укріплює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

5. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам територіальної громади та забезпеченню усім її жителям реальної можливості реалізувати їх права.

6. Рішення та дії органів і посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати встановлених Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина.

7. Реалізація жителями територіальної громади своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави у цілому.

8. Органи місцевого самоврядування територіальної громади мають законне право захисту, лобіювання, відстоювання інтересів громади та її жителів, що не суперечать Конституції та законам України.

9. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

 

Стаття 11. Гарантії жителів територіальної громади та інших громадян України, які відносяться до соціально-вразливих категорій населення

1. Жителі громади мають право на гарантований Конституцією України соціальний захист у випадках, передбачених законом.

2. Соціальний захист жителів громади вважається пріоритетом діяльності органів місцевого самоврядування і здійснюється відповідно до законодавства України.

Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.

Для окремих пільгових категорій жителів громади, осіб та сімей у складних життєвих обставинах можуть встановлюватися додаткові заходи соціального захисту (пільги та соціальні гарантії) за рахунок місцевого бюджету, залучення благодійних та інших коштів.

3. Перелік додаткових пільг і соціальних гарантій, порядок їх надання, категорії громадян, яким вони надаються, визначаються відповідними місцевими цільовими програмами, що затверджуються селищною  радою.

4. Жителі територіальної громади, які перебувають або ризикують потрапити у складні життєві обставини, мають право на отримання базових та допоміжних соціальних послуг, відповідно до їх потреб та державних стандартів.

Соціальний захист та надання соціальних послуг населенню громади забезпечується бюджетним фінансуванням, необхідною соціальною інфраструктурою, підготовкою спеціалістів, широким використанням передового досвіду соціальної роботи.

5. Порядок реалізації прав жителів територіальної громади та інших громадян України, які проживають на території територіальної громади та відносяться до соціально-вразливих категорій населення (військовослужбовці, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю, особи, які перебувають у складних життєвих обставинах та інші), на безоплатний доступ до отримання соціальних, освітніх, медичних, інших послуг визначається законодавством України та рішеннями селищної  ради.

6. Органи місцевого самоврядування територіальної громади гарантують захист прав, свобод і законних інтересів дітей, жителів територіальної громади, створення атмосфери недопущення дискримінації, приниження їх гідності.

7. Органи місцевого самоврядування територіальної громади проводять соціально-профілактичну роботу, спрямовану на запобігання потраплянню в складні життєві обставини сімей з дітьми, які входять до групи ризику.

 

Стаття 12. Захист інтересів жителів територіальної громади за межами територіальної громади

1. Органи місцевого самоврядування територіальної громади залишають за собою право відстоювання інтересів жителів територіальної громади, які опинилися за межами громади, в законний спосіб, маючи на те законні юридичні підстави, умови та засоби.

 

Розділ III. Форми безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

 

Стаття 13. Форми безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1. Формами безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1) місцеві вибори;

2) місцевий референдум;

3) загальні збори громадян за місцем проживання;

4) місцеві ініціативи;

5) громадські слухання;

6) звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі у формі електронної петиції;

7) консультації з громадськістю;

8) участь у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах місцевого самоврядування;

9) участь у роботі наглядових рад, або інших контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є селищна  рада;

10) участь у розподілі коштів місцевого бюджету та бюджет участі;

11) участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

12) інші форми участі жителів громади у вирішенні питань місцевого самоврядування, які не суперечать чинному законодавству України.

2. Можливість використання особою певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією, законами України та цим Статутом.

 

Стаття 14. Місцеві вибори та місцевий референдум

1. Місцеві вибори.

1.1. Члени територіальної громади, які відповідно до чинного законодавства мають право голосу на місцевих виборах, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування беруть участь у вільних виборах:

1) Колківського селищного голови;

2) депутатів Колківської селищної ради;

3) депутатів Волинської обласної та Луцької районної рад від виборчих округів, які утворюються на території територіальної громади.

1.2. Порядок реалізації виборчого права членами територіальної громади на місцевих виборах встановлюється законодавством України.

1.3. Порядок призначення, організації і проведення виборів та встановлення результатів голосування визначається законодавством України.

2. Місцевий референдум.

2.1. Місцевий референдум є формою безпосереднього вирішення членами територіальної громади питань, віднесених Конституцією, законами України до відання місцевого самоврядування шляхом вільного волевиявлення.

2.2. Питання, що виносяться на місцевий референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в суспільстві, обмежувати або скасовувати права і свободи людини і громадянина, конституційні гарантії їх реалізації.

2.3. Порядок ініціювання та проведення місцевого референдуму визначається законом.

2.4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території.

 

Стаття 15. Загальні збори громадян за місцем проживання

1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

2. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів громадян за місцем проживання та порядок урахування результатів загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про загальні збори громадян (конференції) за місцем проживання в Колківській селищній територіальній громаді, що є додатком 1 до цього Статуту.

3. За порушення встановленого порядку організації або проведення зборів винні особи притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

 

Стаття 16. Місцеві ініціативи

1. Місцева ініціатива – це форма участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого самоврядування шляхом ініціювання розгляду селищною  радою будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Це викладена у письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду селищною  радою питання і ухвалення рішення або внесення в місцеву селищну раду проєкту нормативно-правового акта з питань, віднесених до її повноважень.

2. Порядок ініціювання, організації збору підписів та внесення місцевої ініціативи на розгляд селищної ради визначається Положенням про місцеві ініціативи в Колківській селищній територіальній громаді, що затверджується селищною  радою.

3. Реалізація права на місцеві ініціативи є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення. Члени  територіальної громади, які досягли 18-ти років, мають право ініціювати розгляд у селищній  раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

4. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

 

Стаття 17. Громадські слухання

1. Громадські слухання є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у виробленні пропозицій щодо прийняття рішень органами місцевого самоврядування територіальної громади та у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування.

2. Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами селищної ради та посадовими особами органів місцевого самоврядування, під час яких жителі можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

3. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання, віднесені Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами до відання місцевого самоврядування.

4. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань і врахування їх результатів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про громадські слухання у Колківській селищній територіальній громаді, що є додатком 2 до цього Статуту.

 

Стаття 18. Звернення громадян та електронні петиції

1. Відповідно до статті 40 Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право надсилати індивідуальні та колективні звернення або особисто звертатися до селищної  ради, депутатів селищної  ради, секретаря селищної  ради, селищного голови, його заступників, посадових осіб селищної ради та її виконавчих органів відповідно до їхніх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються діяльності селищної ради та її виконавчих органів, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та із скаргою про їх порушення.

2. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на території територіальної громади, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

3. Звернення може бути усним чи письмовим.

4. Порядок звернення громадян України у селищній раді визначається чинним законодавством та розпорядженням селищного голови.

5. Особливою формою колективного звернення громадян є електронна петиція, адресована селищній раді, що здійснюється через офіційний сайт селищної ради або сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь-якого питання, котре належить до компетенції ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

6. Електронна петиція розглядається з моменту збору на її підтримку не менше 300 підписів громадян. Термін збору підписів не більше 15 днів з дня оприлюднення петиції. Порядок подання та розгляду електронних петицій до Колківської селищної ради та її виконавчих органів визначається положенням, яке затверджує селищна  рада.

 

Стаття 19. Консультації з громадськістю

1. Консультації з громадськістю є формою залучення органом місцевого самоврядування жителів територіальної громади до вирішення питань місцевого значення, що спрямована на налагодження системного діалогу між селищною  радою та жителями громади, врахування їх думки у процесі ухвалення рішень.

2. Консультації з громадськістю ініціює орган місцевого самоврядування.

3. Консультації з громадськістю не можуть бути використані для політичної та передвиборної агітації.

4. Порядок проведення консультацій з громадськістю визначається положенням, яке затверджує селищна  рада.

 

Стаття 20. Участь жителів територіальної громади в консультативно-дорадчих органах, утворених при органі місцевого самоврядування

1. При селищній раді, її виконавчих органах та посадових особах місцевого самоврядування можуть утворюватися консультативно-дорадчі органи, метою яких є підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування, участь у розробленні проєктів рішень з важливих питань місцевого значення.

2. Порядок утворення та форми роботи консультативно-дорадчих органів визначаються положеннями, затвердженими відповідним органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, при якому вони створюються.

 

Стаття 21. Участь жителів територіальної громади у роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням селищної  ради

1. Жителі мають право брати участь в роботі наглядових рад, або інших контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням ради на умовах визначених чинним законодавством, рішенням селищної  ради, з метою забезпечення прозорості й ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб.

2. Порядок участі у відповідних наглядових та контрольно-наглядових органах визначається нормами відповідного законодавства України та рішеннями селищної  ради.

 

 

Стаття 22. Участь у розподілі коштів місцевого бюджету та бюджет участі

1. Участь у розподілі коштів бюджету територіальної громади – це демократичний процес, який надає можливість кожному жителю брати участь у розподілі коштів бюджету територіальної громади через різні форми, а також через створення проєктів для покращення розвитку територіальної громади та/або голосування за них. Це спосіб визначення напрямів використання видаткової частини бюджету територіальної громади за допомогою прямого волевиявлення жителів.

2. Форми та порядок безпосередньої участі територіальної громади у розподілі коштів бюджету територіальної громади визначаються радою, а результати такої участі обов’язково враховуються радою при плануванні бюджету територіальної громади на відповідний рік.

3. Бюджет участі (громадський бюджет) є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у бюджетному процесі шляхом прийняття рішень щодо розподілу визначеної селищною  радою частини бюджету територіальної громади через подання членами громади, які мають право голосу, ініціативних проєктів розвитку, що спрямовані на вирішення пріоритетних проблем населених пунктів територіальної громади та їх жителів, проведення відкритого голосування за такі проєкти.

4. Головною метою бюджету участі є сприяння налагодженню системного діалогу органів місцевого самоврядування з жителями територіальної громади, створення умов для реалізації права членів територіальної громади брати участь у процесі розроблення та ухвалення рішень щодо питань місцевого значення, покращення інфраструктури населених пунктів територіальної громади та добробуту його жителів, формування сталого і відповідального громадянського суспільства, запровадження інноваційних підходів до розвитку громади.

5. Умови конкурсів, порядок ініціювання та подання проєктів бюджету участі, порядок голосування за проєкти, порядок реалізації проєктів, обсяги фінансування визначаються окремими рішеннями селищної  ради.

 

 

Розділ IV. Органи самоорганізації населення територіальної громади

 

Стаття 23. Органи самоорганізації населення

1. З метою створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення їхніх соціальних, культурних, побутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг, а також участі жителів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території територіальної громади та інших місцевих програм, у територіальній громаді можуть створюватися органи самоорганізації населення (далі - ОСН).

2. ОСН є будинкові, вуличні, квартальні комітети житлових комплексів, комітети селища/села, інші комітети.

3. ОСН утворюються за ініціативою жителів на підставі рішення селищної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до селищної ради  звертаються збори (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брало участь не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.

4. Брати участь у зборах (конференції) жителів за місцем проживання з питань створення (в тому числі ініціювання створення) або діяльності ОСН, обирати та бути обраними до його складу можуть усі жителі, які на законних підставах проживають на відповідній частині території територіальної громади, досягли на день проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання вісімнадцятирічного віку та не визнані судом недієздатними.

5. Фінансовою основою діяльності ОСН є кошти бюджету територіальної громади, які передані їм селищною  радою для здійснення власних та делегованих нею повноважень, а також власні кошти, які формуються за рахунок добровільних внесків фізичних та юридичних осіб та інших надходжень, не заборонених законодавством України.

6. ОСН можуть набувати право власності на майно, передане їм у власність, та на майно, набуте ними у власність, на підставах, не заборонених законом, мати речові права на чуже майно, не заборонені законом, а також користуватися майном чи здійснювати управління ним відповідно до укладених договорів.

7. Селищна  рада, її виконавчі органи та посадові особи сприяють утворенню ОСН, здійсненню ними власних і делегованих повноважень, координують їх діяльність.

 

Стаття 24. Територія діяльності органів самоорганізації населення

1. ОСН створюється за територіальною ознакою.

Територія діяльності ОСН визначається рішенням селищної ради про надання дозволу на його створення, виходячи із рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання про створення ОСН:

1) комітету селища, села (сіл) – в межах території селища, села (сіл);

2) комітету мікрорайону – в межах території окремого мікрорайону;

3) комітет житлового комплексу – в межах території окремого житлового комплексу;

4) вуличного, квартального та іншого комітету, створеного за територіальною ознакою – в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками;

5) будинкового комітету – в межах житлового будинку (кількох будинків) або гуртожитку (кількох гуртожитків).

2. Межі території діяльності ОСН визначаються таким чином, щоби вони не перетиналися з межами території діяльності іншого ОСН того самого територіального рівня.

3. ОСН різних територіальних рівнів, що діють на одній території, можуть укладати між собою двосторонні або багатосторонні договори щодо узгодження своїх дій при реалізації своїх повноважень.

 

Стаття 25. Повноваження органів самоорганізації населення

1. Відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення», селищна  рада наділяє ОСН його власними повноваженнями, а також може за згодою зборів (конференції) жителів за місцем проживання відповідної території делегувати йому частину своїх повноважень з одночасною передачею йому фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює контроль за реалізацією цих повноважень та використанням фінансів і майна.

2. Перелік власних повноважень, які можуть надаватись ОСН в межах території його діяльності під час його утворення, визначається законом.

3. Селищна  рада передає ОСН відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації зазначених повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

4. Селищна  рада, одночасно з передачею фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень та за згодою зборів жителів за місцем проживання відповідної території, може наділити ОСН окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, крім тих, що віднесені до виключних повноважень ради.

5. Делегування повноважень селищної ради до ОСН здійснюється на підставі рішень селищної ради та договорів.

6. ОСН може бути достроково позбавлений повноважень, делегованих йому радою, у випадках та у порядку, визначених законодавством, рішенням ради та договором, на підставі якого повноваження були делеговані.

 

Стаття 26. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення

1. ОСН здійснює свою діяльність відкрито, інформує жителів про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян.

2. ОСН не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність на зборах (конференції) жителів за місцем проживання, які проживають на території діяльності ОСН.

3. Жителі території, на якій здійснює діяльність ОСН, мають право ознайомлюватися з його рішеннями та отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийнятих ОСН.

4. У частині виконання власних і делегованих повноважень, використання переданих радою коштів і майна ОСН підзвітний та підконтрольний селищній раді та жителям відповідної території, які обрали ОСН.

 

 

Розділ V. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб

Стаття 27. Засади громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб

1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади ґрунтується на Конституції та актах законодавства України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та інших актах органу місцевого самоврядування.

2. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів територіальної громади.

3. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:

1) відкритості та прозорості;

2) пріоритетності прав людини та громадянина;

3) законності;

4) добровільності та безоплатної участі у здійсненні громадського контролю;

5) неупередженості, об’єктивності та достовірності;

6) сприяння досягненню балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

7) запобігання перешкоджанню здійснення законного громадського контролю;

8) професійності та компетентності учасників громадського контролю;

9) взаємодії жителів територіальної громади та органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

4. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування громади та їх посадових осіб здійснюється шляхом:

1) забезпечення органами місцевого самоврядування громади та їх уповноваженими посадовими особами права кожного на доступ до публічної інформації у обсягах, передбачених актами законодавства України;

2) звітування селищного голови, депутатів селищної  ради, старост про їх роботу згідно з вимогами чинного законодавства;

3) участі жителів територіальної громади у роботі консультативно-дорадчих органів, що створюються при селищній раді або її виконавчих органах;

4) подання індивідуальних чи колективних звернень громадян України та/або осіб, які не є громадянами України і законно перебувають на її території, із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, заяв або клопотань щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних й особистих прав і законних інтересів та скарг про їх порушення;

5) громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб;

6) використання інших форм, не заборонених законодавством.

 

Стаття 28. Громадська експертиза

1. Громадська експертиза діяльності селищної ради та її виконавчих органів є складовою механізму демократичного управління, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності селищної ради та виконавчих органів, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем місцевого значення для їх урахування цими органами у своїй роботі.

 

Стаття 29. Доступ до публічної інформації

1. Члени територіальної громади мають право і на інші форми громадського контролю органів місцевого самоврядування, зокрема на отримання публічної інформації, розпорядником якої є селищна  рада та її виконавчі органи, комунальні підприємства, установи та організації, шляхом подання запиту на інформацію, а також вільним та безоплатним доступом до наборів відкритих даних – інформації, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, або яка перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, призначена для підтримки прийняття управлінських рішень, інформаційно-аналітичного забезпечення процесу формування місцевої політики селищної  ради.

2. Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

3. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх сайтах, із врахуванням законодавства щодо захисту персональних даних.

4. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, зокрема в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту відкриті дані з обов’язковим посиланням на джерело їх отримання.

5. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, подаватися в письмовій, усній чи іншій формі (поштою, електронною поштою, телефоном, факсом) на вибір запитувача.

6. Порядок розгляду запитів на інформацію, оприлюднення наборів відкритих даних визначається законодавством України та розпорядженням селищного голови.

 

 

Розділ VI. Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади

 

Стаття 30. Органи місцевого самоврядування 

1. До системи органів місцевого самоврядування територіальної громади, через яку територіальна громада здійснює місцеве самоврядування, входять:

1) Колківська  селищна  рада;

2) Колківській селищний голова;

3) виконавчий комітет Колківської селищної ради, департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи селищної  ради;

4) старости;

5) органи самоорганізації населення.

2. Порядок формування, повноваження та організація діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади визначаються Конституцією, законодавством України та цим Статутом.

 

Стаття 31. Старостинські округи територіальної громади

1. Селищна  рада забезпечує жителів старостинських округів правами та гарантіями однаковими для всіх членів територіальної громади.

2. Розвиток населених пунктів, які увійшли до старостинських округів, відбувається рівномірно та затверджується місцевими програмами розвитку.

3. Для представлення інтересів жителів населених пунктів, які увійшли до складу територіальної громади, селищна  рада затверджує старосту у кожному старостинському окрузі.

4. Правовий статус старости, порядок його затвердження на посаду та припинення повноважень, його права та обов’язки, повноваження, відповідальність, порядок звітування та інші питання, пов’язані з діяльністю старости старостинського округу територіальної громади визначаються  Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламентом який затверджується рішенням селищної  ради, Положенням про старостинські округи.

 

Стаття 32. Електронне врядування органу місцевого самоврядування

1. Електронне врядування та публічність діяльності органу місцевого самоврядування та посадових осіб є важливими аспектами ефективної демократії та забезпечення прозорості діяльності органів влади, що забезпечує належну та ефективну взаємодію з громадою.

2. Селищна  рада забезпечує:

1) право жителів територіальної громади до швидкого та ефективного доступу до інформації, що стосується діяльності виконавчих органів, комунальних підприємств та закладів, питань життєдіяльності територіальної громади із застосуванням цифрових технологій (інтернет-ресурси, соціальні мережі тощо);

2) використання сучасних засобів комунікації з жителями громади (соціальні мережі, чат-боти, месенджери тощо);

3) розвиток сфери відкритих даних як основи для створення сервісів для громадян та прийняття управлінських рішень;

4) застосування смарт-технологій для розвитку інфраструктури громади;

5) застосовування цифрових технологій у всіх сферах життєдіяльності для побудови безбар’єрної громади.

3. Селищною  радою утворюється Центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), де надаються адміністративні послуги суб’єктам звернень через адміністраторів, державних реєстраторів та працівників шляхом їх взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.

4. ЦНАП забезпечує реалізацію політики доступності публічних послуг, надання адміністративних послуг за моделлю «життєва ситуація» та за принципом «єдиного вікна», втілює інноваційні підходи для задоволення потреб громадян у сфері публічних послуг.

5. Для покращення територіальної доступності адміністративних послуг для жителів територіальної громади утворюються віддаленні робочі місця ЦНАП.

6. На основі узгоджених рішень у ЦНАП забезпечується надання адміністративних послуг обласної, районної адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, відповідно до повноважень, передбачених чинним законодавством.

7. ЦНАП є суб’єктом надання окремих адміністративних послуг.

 

Стаття 33. Публічність діяльності органів місцевого самоврядування та посадових осіб

1. Оперативне інформування жителів громади про діяльність селищної  ради, її виконавчих органів, посадових осіб, депутатів, комунальних підприємств, установ, організацій здійснюється на офіційному сайті селищної  ради, інших офіційних сайтах, у місцевих та всеукраїнських медіа, соціальних мережах та месенджерах.

2. Жителям громади надається об’єктивна та достовірна інформація про різні сфери життєдіяльності та рішення органу місцевого самоврядування.

3. Селищна  рада створює рівні можливості представникам медіа та доступ до інформації про діяльність територіальної громади.

4. Відкритість засідань селищної ради та її виконавчого комітету, постійних комісій та робочих органів забезпечується їх транслюванням у мережі “Інтернет” у режимі реального часу, а також доступом представників медіа, почесних гостей, членів територіальної громади та інших осіб на такі засідання, за винятком розгляду питань та ухвалення рішень, що містять інформацію з обмеженим доступом.

5. Порядок доступу до пленарних засідань селищної  ради, постійних депутатських комісій та інших робочих органів ради визначається радою, порядок доступу до засідань виконавчого комітету та утворених ним комісій визначається рішеннями виконавчого комітету.

6. В умовах запровадження карантину, надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану, що створюють загрозу життю та здоров’ю громадян, та введення такого стану відповідно до законодавства на всій території України або окремих територіях селищна  рада, селищний голова, виконавчий комітет та виконавчі органи відповідно до законодавства та регламентів роботи можуть змінювати форму та публічність своєї діяльності.

 

Стаття 34. Інформування про діяльність комунальних підприємств

1. З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на інформацію та відповідно до норм Господарського кодексу України комунальні підприємства селищної ради здійснюють інформування жителів громади про свою діяльність.

2. Предметом інформування є господарська і фінансова діяльність, послуги, тарифи на них та інша діяльність комунальних підприємств, що визначається переліком інформації, яка підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному сайті селищної  ради.

3. Порядок інформування про діяльність комунальних підприємств визначається селищною  радою. 

 

Розділ VII. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування територіальної громади з іншими суб’єктами

 

Стаття 35. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування територіальної громади та його посадових осіб з інститутами громадянського суспільства

1. Інститути громадянського суспільства – це громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, благодійні організації та інші непідприємницькі товариства, установи та організації, юридичні особи приватного права, легалізовані відповідно до законодавства.

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб з інститутами громадянського суспільства здійснюються шляхом:

1) сприяння діяльності будь-яким законно сформованим інститутам громадянського суспільства, їх максимального залучення до участі у вирішенні питань місцевого значення;

2) неупередженої та однакової підтримки законної діяльності усіх інститутів громадянського суспільства, що зареєстровані чи на інших законних підставах діють у межах територіальної громади;

3) залучення інститутів громадянського суспільства до процесу підготовки проєкту місцевого бюджету, контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, комунальних підприємств, закладів, установ та організацій;

4) забезпечення доступу жителів територіальної громади, до консультацій та правничої допомоги (у тому числі безоплатної) з питань порядку створення і діяльності інститутів громадянського суспільства;

5) стимулювання волонтерської діяльності.

 

Стаття 36. Взаємовідносини територіальної громади з іншими територіальними громадами

1. Взаємовідносини територіальної громади, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.

2. З метою налагодження взаємовідносин, реалізації спільних проєктів між територіальною громадою та іншими територіальними громадами можуть укладатися відповідні договори, меморандуми тощо.

3. Співробітництво територіальних громад здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

4. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному законом.

 

Стаття 37. Участь в асоційованих організаціях 

1. Органи місцевого самоврядування мають право бути членами асоціацій, спілок, організацій тощо з метою захисту прав та інтересів територіальної громади, ефективного здійснення своїх повноважень.

2. Селищна  рада є постійним членом Асоціації міст України, де представляє позицію та захищає інтереси територіальної громади, здійснює від її імені діалог з органами державної влади, співпрацює з іншими органами місцевого самоврядування – членами Асоціації міст України.

3. Членство та діяльність органів місцевого самоврядування в асоційованих організаціях визначається рішеннями селищної ради та законодавством України.

 

Стаття 38. Міжнародна та інтеркультурна співпраця

1. Територіальна громада через свою селищну раду, виконавчі органи та уповноважених посадових осіб сприяє розвитку міжнародних зв’язків, в тому числі з громадами міст-побратимів інших країн світу, здійснює обмін делегаціями посадових осіб та депутатів селищної  ради, керівників та представників комунальних підприємств, установ та організацій, дітей та молоді, мистецьких колективів та колективів художньої самодіяльності, спортсменів та спортивних команд тощо.

2. Орган місцевого самоврядування на добровільних та на договірних засадах може входити до міжнародних асоціацій та інших добровільних об’єднань в порядку, передбаченому чинним законодавством України. При входженні територіальної громади до міжнародних добровільних об’єднань забороняється передача їм будь-яких самоврядних повноважень виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Селищна  рада сприяє розвитку співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, товариствами, фондами тощо, а також з іноземними бізнесовими структурами, залученню міжнародних інвестицій, міжнародної технічної допомоги, допомоги в гуманітарній сфері тощо.

4. Уповноважений орган чи посадові особи місцевого самоврядування здійснюють постійний моніторинг міжнародних муніципальних проєктів, які реалізуються у співпраці з міжнародними організаціями з метою соціального, економічного та культурного розвитку територіальної громади.

5. Селищна  рада, її посадові особи, комунальні підприємства, установи та заклади, громадські організації у рамках міжнародної діяльності можуть реалізувати іміджеві та маркетингові проєкти, які спрямовані на залучення іноземних інвестицій в економіку міста та населених пунктів територіальної громади.

6. Селищна  рада надає підтримку при реєстрації представництв іноземних установ, підприємств, організацій на території територіальної громади.

7. Селищна  рада, її уповноважені органи чи особи здійснюють заходи із збереження та розвитку зв’язків з осередками української діаспори за кордоном, які об’єднують колишніх жителів громади, походження та родинні зв’язки яких пов’язані з Колками та Волиню. Селищна  рада може приймати рішення про затвердження програми розвитку зв’язків з організаціями, що об’єднують представників української діаспори за кордоном.

8. Колківська  селищна  рада та її виконавчі органи сприяють розвитку міжкультурних зв’язків та ефективній реалізації інтеркультурної політики.

9. Орган місцевого самоврядування може самостійно здійснювати міжнародну діяльність, крім випадків, коли згідно з чинним законодавством відповідні заходи мають погоджуватися з Міністерством закордонних справ України.

 

Стаття 39. Партнерські міста (міста-побратими)

1. Територіальна громада прагне налагодження дружніх зв’язків не тільки з громадами інших міст України, а й з громадами міст інших країн світу. Відповідно територіальна громада, її органи місцевого самоврядування і їхні посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальній, транскордонній і міжнародній співпраці, організовувати співробітництво з громадами, містами та регіонами у тому числі за кордоном, міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя. Таке співробітництво ґрунтується на принципах взаємоповаги, рівноправності та взаємної користі.

3. Для офіційного оформлення співпраці можуть укладатись угоди, меморандуми про співробітництво та побратимство.

4. Співпраця територіальних громад реалізовується через обміни офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізації спільних проєктів та інші форми.

5. Міста-побратими користуються на території населених пунктів територіальної громади сприятливими умовами для здійснення міжмуніципального співробітництва, які визначаються відповідними угодами та актами органів місцевого самоврядування.

6. Перелік офіційних міст-партнерів та інформація про умови співпраці публікуються на офіційному сайті селищної  ради.

 

 

Розділ VIII. Звітування органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб

Стаття 40. Загальні засади звітування органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб

1. Звітування органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб здійснюється з метою інформування про заплановану та виконану роботу, її оцінку, отримання пропозицій, доручень і рекомендацій для майбутньої діяльності.

2. Про свою роботу звітують:

1) Колківській селищний голова – перед територіальною громадою та, за певних умов, перед селищною  радою.

2) Виконавчі органи Колківської селищної ради – перед селищною  радою.

3) Комунальні підприємства, установи та організації – перед територіальною громадою, селищною  радою, виконавчим комітетом.

4) Постійні комісії, тимчасові контрольні комісії та інші робочі групи селищної ради – перед селищною  радою.

5) Депутати (депутатські фракції, групи) селищної ради – перед територіальною громадою.

6) Старости – перед селищною  радою та жителями старостинського округу.

7) Консультативно-дорадчі органи – перед територіальною громадою (згідно з власним рішенням).

2. Звітування Колківського селищного голови, депутатів, старост перед територіальною громадою відбувається у формі відкритих зустрічей та оприлюднення звітів на офіційному сайті селищної  ради.

3. Звітування виконавчих органів селищної  ради, комунальних підприємств, установ та організацій перед територіальною громадою відбувається у формі оприлюднення звітів на офіційному сайті селищної  ради.

4. Відкрита зустріч з територіальною громадою організовується та здійснюється у спосіб, який дозволяє жителям територіальної громади поставити запитання, висловити зауваження та подати пропозиції.

 

Стаття 41. Звітування Колківського селищного голови

1. Колківський селищний голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

2. Звіт селищного голови перед територіальною громадою включає в себе інформацію про: соціальний, економічний, культурний розвиток громади за звітний період; реалізацію стратегічних і програмних документів  розвитку територіальної громади; інформацію про розвиток населених пунктів громади; виконання бюджету; план роботи на наступний рік; висловлені зауваження та подані пропозиції.

3. Селищний голова щорічно звітує селищній раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами селищної  ради.

4. На вимогу не менше половини депутатів селищної ради селищний голова зобов’язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

 

Стаття 42. Звітування виконавчих органів Колківської селищної ради

1. Звіти виконавчих органів селищної ради оприлюднюються на відповідній сторінці офіційного сайту селищної  ради.

2. На пленарному засіданні селищної ради може заслуховуватись інформація про діяльність окремих виконавчих органів селищної ради у порядку і у терміни, визначені чинним законодавством.

 

Стаття 43. Звітування депутатів Колківської селищної ради та її робочих органів

1. Депутати Колківської селищної ради не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу перед територіальною громадою, у тому числі про:

1) діяльність у Колківській селищній раді та її органах;

2) роботу у виборчому окрузі;

3) прийняті Колківською селищною  радою та її органами рішень, хід їх виконання;

4) особисту участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень Колківської селищної ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу.

2. Звіт депутата місцевої ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців.

3. Постійні комісії звітують про свою роботу у селищній раді в терміни, визначені рішенням ради.

4. Тимчасові контрольні комісії селищної ради інформують про результати роботи комісії на пленарному засіданні селищної ради після виконання покладених на них завдань.

 

Стаття 44. Звітування старост територіальної громади

1. Староста звітує перед жителями населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу, на відкритій зустрічі не менше одного разу на рік.

2. Звіт старости перед жителями населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу, включає в себе, крім інформації про його діяльність, відомості про:

1) реалізацію документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу;

2) виконання місцевого бюджету в частині, що стосується відповідного старостинського округу;

3) план роботи на наступний звітний період;

4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;

5) інші питання місцевого значення.

3. Звіт старости перед селищною  радою або ж виконавчим комітетом селищної ради включає доповідь про його роботу за звітний період, інформацію про хід і результати виконання місцевого бюджету в частині, що стосується відповідного старостинського округу, реалізацію затверджених селищною  радою документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу.

 

 

Розділ IX. Засади розвитку територіальної громади

 

Стаття 45. Сталий розвиток територіальної громади

1. Основні напрями розвитку селищної  громади базуються на концепції сталого розвитку, основою якого є збалансування економічних, соціальних та екологічних аспектів людської діяльності з метою задоволення сьогоденних потреб без шкоди для інтересів майбутніх поколінь.

2. Сталий розвиток територіальної громади базується на принципах:

1) передбачуваності та зрозумілості дій місцевої влади;

2) нарощення конкурентоспроможності територіальної громади, впровадження інноваційно орієнтованої економічної політики;

3) ефективного розвитку інфраструктури територіальної громади, створення умов для комфортного проживання та ведення бізнесу в громаді;

4) безперешкодного доступу населення до якісних житлово-комунальних послуг;

5) забезпечення збалансованого розвитку економіки та екології, раціонального використання природних ресурсів, стимулювання навколишнього природного середовища до відтворення;

6) енергоефективності, енергозбереження, використання відновлювальних джерел енергії для зменшення впливу на зміну клімату;

7) подолання соціальної та територіальної нерівності, боротьби із бідністю та безробіттям у територіальної громаді, досягнення гендерної рівності;

8) забезпечення правопорядку та громадської безпеки;

9) збереження та розвитку культурної та архітектурної спадщини громади;

10) імплементації партисипативної демократії.

3. Сталий розвиток територіальної громади забезпечується шляхом розроблення та реалізації:

1) комплексної стратегії розвитку територіальної громади;

2) програм економічного та соціального розвитку територіальної громади;

3) цільових та інших програм місцевого розвитку територіальної громади;

4) генерального плану населених пунктів територіальної громади;

5) концепції інтегрованого розвитку територіальної громади;

6) інших документів стратегічного планування та розвитку територіальної громади.

 

Стаття 46. Бюджет та фінансове забезпечення територіальної громади

1. Фінансові ресурси територіальної громади.

1.1. Фінансова основа територіальної громади – це сукупність місцевих фінансових ресурсів, за допомогою яких забезпечується реалізація завдань та функцій місцевого самоврядування, виконання делегованих повноважень на території населених пунктів територіальної громади.

1.2. Фінансову основу місцевого самоврядування територіальної громади складають:

1) кошти бюджету Колківської селищної територіальної громади;

2) кошти підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, у тому числі, розміщених за її межами;

3) доходи від корпоративних прав підприємств, установ та організацій, засновником яких є селищна  рада;

4) інші фінансові ресурси.

1.3. Селищна  рада може в межах, визначених чинним законодавством, створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань комунальних підприємств, які розташовані на території  територіальної громади та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних проєктів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій, на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом, розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитах в установах банків, з дотримання вимог, встановлених бюджетним законодавством, одержувати відсотки від їх розміщення із зарахуванням їх до бюджету Колківської селищної територіальної громади.

1.4. З метою залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації проєктів соціальної, культурно-духовної, оздоровчої, екологічної спрямованості, а також для розв’язання актуальних проблем розвитку населених пунктів, селищна  рада сприяє залучення благодійних коштів на користь територіальної громади.

1.5. Будь-яка фінансова діяльність селищної ради є відкритою і доступною для громадського контролю в установленому законом та цим статутом порядку.

2. Бюджет Колківської селищної територіальної громади.

2.1. Бюджет Колківської селищної територіальної громади – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються селищною  радою, її виконавчими органами і підрозділами протягом бюджетного періоду, який становить один календарний рік.

2.2. Бюджет Колківської селищної територіальної громади містить в собі надходження і витрати для забезпечення функціонування громади, які формуються відповідно до Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, закону про Державний бюджет України та інших нормативно-правових актів України, що регулюють бюджетні відносини. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс бюджету.

2.3. Діяльність селищної  ради, що пов’язана з бюджетним процесом, здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України за процедурою, визначеною Бюджетним регламентом Колківської селищної ради.

2.4. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

2.5. Інформація про бюджет є відкритою та оприлюднюється відповідно до вимог, визначених Бюджетним кодексом України та іншим законодавством України.

3. Місцеві податки і збори.

3.1. Селищна  рада у межах повноважень, визначених законодавством України та відповідно до Податкового кодексу України, встановлює місцеві податки і збори – обов’язкові платежі до бюджету Колківської селищної територіальної громади, що їх здійснюють фізичні та юридичні особи, відповідно до переліку і в межах граничних ставок, встановлених Податковим кодексом України. У випадку, якщо селищна  рада не прийняла рішення щодо зміни переліку місцевих податків і зборів, розміру їх ставок, то чинним залишається попередньо прийняте рішення селищної  ради.

3.2. Рішення селищної ради в сфері місцевих податків і зборів базується на таких принципах:

забезпечення стабільних надходжень до бюджету територіальної громади для виконання функцій селищної  ради;

створення сприятливих умов для ведення бізнесу на території громади, зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні його ефективності;

врахування економічного та соціального стану платників місцевих податків і зборів;

відповідності витрат на адміністрування податків і зборів доходам, які вони приносять.

3.3. Місцеві податки і збори зараховуються до бюджету територіальної громади в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

3.4. Селищна  рада в межах своїх повноважень та відповідно до Податкового кодексу України має право встановлювати пільги зі сплати місцевих податків та зборів.

4. Місцеві запозичення.

4.1. Місцеві запозичення – операції, пов’язані з отриманням бюджетом територіальної громади коштів на умовах повернення, платності та строковості, за якими виникають боргові зобов’язання селищної ради перед кредитором.

4.2. Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку та використовуються для створення, приросту та оновлення стратегічних об’єктів, які забезпечують виконання завдань селищної  ради, спрямованих на задоволення інтересів територіальної громади.

4.3. Порядок здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Бюджетним кодексом України.

4.4. Обсяг та умови здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій погоджуються з Міністерством фінансів України.

 

Стаття 47. Комунальна власність територіальної громади

1. Колківська  селищна  територіальна громада має право комунальної власності – право на свій розсуд і на підставі закону безпосередньо та через органи міцевого самоврядування володіти, користуватися та розпоряджатися нею. Об’єкти права комунальної власності знаходяться в межах території територіальної громади, а також можуть знаходитися за її межами.

2. Об’єктами права комунальної власності є доходи бюджету територіальної громади, інші кошти; рухоме і нерухоме майно, майнові права; земля, водойми та інші природні ресурси; підприємства, установи, організації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування; елементи благоустрою та інше майно і майнові права, визначені відповідно до законодавства України як об’єкти права комунальної власності.

3. Перелік об’єктів права комунальної власності територіальної громади затверджується селищною  радою.

4. Суб’єктом права комунальної власності є територіальна громада. Від її імені та в її інтересах управління об’єктами права комунальної власності здійснює селищна  рада та уповноважені нею органи.

5. Селищна  рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, може передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

6. Об’єкти комунальної власності, які мають стратегічне значення для життєдіяльності територіальної громади, не підлягають відчуженню в будь-який спосіб, а до підприємств, на праві повного господарського відання або оперативного управління, у яких знаходяться такі об’єкти, не можуть бути застосовані процедури банкрутства.

7. Перелік об’єктів комунальної власності стратегічного значення затверджує селищна  рада окремим рішенням.

 

Стаття 48. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади

1. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади є системою взаємопов’язаних документів, яка включає:

1) стратегію розвитку територіальної громади;

2) містобудівну документацію;

3) інші документи з планування розвитку територіальної громади.

2. Стратегічні документи та щорічні звіти про їх виконання оприлюднюються на офіційному сайті селищної  ради.

3. Затверджені стратегічні документи, строки яких виходять за межі терміну повноважень селищної ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення їх строків та є обов’язковими до виконання для селищної ради всіх наступних скликань.

4. Розробка стратегічних документів з розвитку територіальної громади відбувається із залученням громадськості у формах, визначених законом та Статутом, починаючи з етапу формування завдання на розробку цих документів або змін до них.

5. Проєкти стратегічних документів з розвитку територіальної громади розміщуються на офіційному сайті селищної ради і проходять громадські слухання, результати яких публікуються на офіційному сайті селищної ради і враховуються при доопрацюванні цих проєктів.

 

Стаття 49. Стратегія розвитку територіальної громади

1. Стратегія розвитку територіальної громади (далі – Стратегія) є комплексним стратегічним довгостроковим документом, який визначає напрямки розвитку територіальної громади, збалансованої реалізації її екологічного, економічного і соціального потенціалу.

2. Стратегія включає заходи із покращення рівня розвитку всіх сфер життєдіяльності в територіальній громаді, підвищення рівня комфортних та безпечних умов проживання, якісних освітніх, культурних, медичних послуг та відпочинку, надання соціальних та адміністративних послуг, розвитку транспортної інфраструктури, підвищення рівня самоорганізації жителів, сприяння розвитку середнього та малого підприємництва, сприяння залученню інвестицій, розвитку зв’язків між наукою та бізнесом та інші. План дій до Стратегії включає перелік заходів з розвитку різних сфер діяльності на короткостроковий період.

3. Заходи плану дій до Стратегії відображаються у програмах соціально-економічного розвитку та бюджеті територіальної громади на відповідні роки.

4. По секторальних напрямках Стратегія визначає концептуальні моделі організації надання публічних послуг відповідної сфери та довгострокові плани розбудови таких моделей.

5. Стратегія розробляється на термін не менший, ніж п’ять років.

 

Стаття 50. Громадський простір та залучення територіальної громади до його планування

1. Громадський простір – місце, що знаходиться у власності територіальної громади або у вільному доступі, використовується з метою проведення комунікацій, дозвілля, рекреації, проведення масових заходів тощо кожним членом громади та не містить комерційної основи для використання.

2. До громадського простору відносяться: парки, рекреаційні зони, сади, сквери, майданчики; пам’ятки культурної та історичної спадщини; будівлі і споруди, які знаходяться у комунальній власності, призначені для використання необмеженим колом осіб з метою проведення комунікацій, дозвілля, рекреації, масових заходів.

3. З ініціативи юридичних та фізичних осіб – власників, до громадського простору можуть бути віднесені і приватні території.

4. Громадський простір створюється за такими принципами:

1) забезпечення доступного, безпечного, чистого, естетичного, багатофункціонального та комфортного громадського простору;

2) врахування потреб різних соціальних груп населення та заінтересованих осіб;

3) доступність, рівність та інклюзивний підхід у праві використання для всіх верств населення;

4) пріоритетність пішохідного руху;

5) забезпечення інфраструктури для задоволення базових потреб (громадські вбиральні, питна вода тощо) за можливістю;

6) забезпечення реалізації його комунікативної, соціальної, суспільної та інших пов’язаних функцій;

7) залучення заінтересованих осіб до процесу планування громадського простору на етапі підготовки завдань на проєктування, конкурсу або затвердження обсягів робіт при капітальному ремонті громадського простору, шляхом участі в публічних консультаціях;

8) передбачення можливості розміщення та ведення підприємницької діяльності у визначених проєктом місцях із відповідною інфраструктурою;

9) передбачення можливості ознакування простору та розмежування від приватних територій (прибудинкові території, двори тощо) в місті;

10) забезпечення прозорої, відкритої, публічної та підзвітної роботи під час планування, ремонту, будівництва та реконструкції громадського простору, зокрема, публікація всіх пов’язаних документів на офіційному сайті селищної  ради.

5. Планування громадського простору – це системна процедура (послідовність дій, кроків), що включає в себе процеси з розробки технічного завдання на проектування та архітектурної проектної документації, що в кінцевому результаті призведе до створення громадського простору та реалізації його функціональної складової.

6. Селищна  рада планує та створює громадський простір враховуючи інтереси жителів територіальної громади, потреби різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін.

7. Ініціаторами створення громадського простору є:

1) селищна  рада,

2) інститути громадянського суспільства,

3) жителі територіальної громади,

4) власники територій, на яких планується створення громадського простору та є відповідальними за створення громадських просторів та організацію благоустрою на території громадського простору.

8. Жителі мають право брати участь у плануванні громадських просторів через різні форми громадської участі та наданні пропозицій чи зауважень. Порядок участі жителів у плануванні громадських просторів може визначатися окремим положенням, яке затверджується рішенням селищної  ради.

 

Стаття 51. Управління історичною та культурною спадщиною територіальної громади

1. Історико-культурна спадщина територіальної громади включає об’єкти національного значення та місцевого значення, щодо яких законодавством України передбачено відповідні правила обліку, утримання, використання та охорони.

2. Всі об’єкти історичної та культурної спадщини  Колківської громади  та інших населених пунктів територіальної громади підлягають обліку у встановленому законодавством України порядку, у тому числі: а) пам’ятки культурної спадщини – державній реєстрації шляхом їх включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; б) інші об’єкти культурної спадщини – включенню до Переліку об’єктів культурної спадщини Колківської селищної територіальної громади.

3. З метою здійснення повноважень у сфері охорони історичної та культурної спадщини селищна  рада у порядку, встановленому законодавством, створює у системі виконавчих органів селищної ради спеціально уповноважений орган з охорони культурної спадщини.

4. Уповноважений виконавчий орган селищної ради здійснює контроль за збереженням об’єктів історичної та культурної спадщини, забезпечує укладення охоронних договорів, а також облік та захист об’єктів історичної та культурної спадщини у порядку, визначеному законодавством України, цим Статутом та рішеннями селищної  ради.

5. Фінансування заходів з охорони історичної та культурної спадщини територіальної громади здійснюється як за рахунок бюджетних коштів (Державного бюджету України та місцевих бюджетів), так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам’ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань та інших, не заборонених законодавством України, джерел.

 

Стаття 52. Охорона довкілля

1. Жителі територіальної громади та особи, які перебувають на території громади мають право на вільний доступ до усіх природних об’єктів та угідь в межах громади – лісів, берегів рік та озер тощо, що є у власності територіальної громади.

2. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист довкілля через підготовку і реалізацію місцевих екологічних програм з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом довкілля.

3. Селищна  рада затверджує місцеві екологічні програми з метою покращення екологічного стану території територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.

4. Селищна  рада та її виконавчі органи забезпечують реалізацію екологічної політики України та екологічних прав жителів у межах території територіальної громади, а також здійснюють інформування жителів про стан довкілля.

5. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям можуть надаватися у володіння, постійне користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України – на пільгових умовах.

 

Стаття 53. Розвиток освіти та заохочення творчих здібностей жителів територіальної громади

1. З метою підвищення ролі та значення освіти у суспільстві і громаді визнання педагогічної професії у суспільстві громади селищна  рада:

1) здійснює підтримку талановитих і творчих освітян, педагогів, мотивує їх до пошуків ефективних прийомів, засобів, методів для покращення результативності освітнього процесу, підвищення якості надання освітніх послуг у закладах освіти територіальної громади;

2) заохочує здобувачів освіти до активної участі у фахових змаганнях, громадській, науковій, мистецькій, спортивно-масовій діяльності підтримує обдарованих дітей громади через виплату іменних стипендій селищної  ради;

3) здійснює фінансову підтримку закладів освіти шляхом виділення додаткових годин на роботу з обдарованою молоддю, профільну і професійну підготовку, експериментальну діяльність та підготовку випускників до зовнішнього незалежного оцінювання.

 

Стаття 54. Розвиток охорони здоров’я

1. Розвиток сфери охорони здоров’я територіальної громади спрямований на забезпечення конституційного права жителів на отримання якісних і доступних медичних послуг та здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та актів законодавства України у сфері охорони здоров’я.

2. Селищна  рада в межах своєї компетенції фінансує місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров’я та інші програми в галузі охорони здоров’я.

 

Стаття 55. Розвиток фізкультури та спорту

1. Селищна  рада визначає як одну з пріоритетних сферу фізичної культури та спорту, популяризує здоровий спосіб життя, в тому числі через розвиток масового спорту серед усіх верств населення, розвиває та підтримує спортивну інфраструктуру, різні види спорту шляхом підтримки дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень, сприяє розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл та їх відділень.

2. Серед напрямків підтримки сфери фізичної культури і спорту:

1) побудова тісних взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, спортивними клубами, закладами фізичної культури та спорту різних форм власності та федерацій з видів спорту;

2) виплата с премій та одноразових грошових винагород кращим спортсменам і їх тренерам за підсумками виступів спортсменів на змаганнях різних рівнів, учасникам Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських, Всесвітніх ігор та їх тренерам;

3) забезпечення соціально-побутових умов учасників Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських ігор;

4) оптимізація кадрового забезпечення сфери фізичної культури і спорту та ефективне використання кадрових ресурсів;

5) інші напрямки, не заборонені законодавством.

 

Стаття 56. Розвиток культури та мистецтва

1. Селищна  рада забезпечує розвиток культурної та мистецької сфер життєдіяльності територіальної громади через заклади культури громади, діяльність яких спрямована на створення належних матеріально-технічних умов для надання культурних послуг та реалізації мистецьких проєктів, розвитку творчих здібностей та задоволення культурних потреб громадян у культурному розвитку.

2. Основні напрями та пріоритети розвитку культури територіальної громади визначаються селищною  радою при розробці рішень з планування розвитку громади.

3. Сталий розвиток культури та мистецтв в територіальній громаді є головним чинником для забезпечення підтримки та покращення духовного здоров’я жителів громади, соціальної стабільності, національної безпеки, привабливості і розвитку території, самовираження і самоідентифікації її жителів. Тому забезпечення рівного доступу жителів та гостей громади до якісних сучасних культурних та мистецьких продуктів є пріоритетним завданням розвитку.

4. Політика розвитку культури та мистецтва в територіальній громаді реалізується на таких основоположних засадах:

1) забезпечення реалізації прав жителів територіальної громади у сфері культури;

2) відродження і розвиток національної культури та культур національних меншин, які проживають на території громади, сприяння міжкультурному діалогу та низовим культурним ініціативам;

3) забезпечення свободи творчості, культурного розмаїття, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної художньої творчості жителів територіальної громади;

4) реалізація прав жителів та гостей громади на доступ до культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності, формування відповідального ставлення до культурної спадщини;

5) всебічне міжнародне та міжрегіональне культурне співробітництво;

6) соціальний захист працівників культури;

7) децентралізація культури через розбудову сучасної культурної інфраструктури у всіх старостинських округах, створенні активних культурних громадських просторів;

8) залучення жителів до творення культурного життя територіальної громади та формування співвідповідальності за його якість;

9) створення умов та інструментів ефективної діяльності в сфері культури та креативних сфер.

 

Стаття 57. Розвиток туристичної привабливості громади

1. Розвиток туристичної привабливості громади ґрунтується на принципах концепції сталого (стійкого) туризму, який задовольняє потреби туристів і місцевого населення, але при цьому розвивається таким чином, щоб забезпечити аналогічними можливостями майбутні покоління.

2. Для реалізації заходів в галузі туризму, стимулювання подальшого розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, ефективного використання природного і культурно-історичного потенціалу для створення єдиного і сучасного конкурентоздатного туристичного продукту розробляється Програма розвитку туризму Колківської селищної територіальної громади.

3. З метою оптимального використання туристичних ресурсів, збереження і примноження культурної спадщини, максимального задоволення інтересів жителів та гостей територіальної громади селищна  рада:

1) приймає рішення у сфері розвитку туристичної привабливості територіальної громади;

2) забезпечує раціональне використання та збереження туристичних ресурсів;

3) сприяє покращенню умов для розвитку внутрішнього і міжнародного туризму.

4. Щоб забезпечити екологічні, економічні та соціокультурні аспекти розвитку туристичної привабливості, жителі територіальної громади:

1) шанобливо ставляться до природних, історичних, культурних та архітектурних пам’яток, які користуються популярністю у туристів;

2) підтримують наявність у громаді системи туристичного ознакування;

3) допомагають формувати позитивний туристичний імідж громади;

4) поширюють позитивну інформацію про територіальну громаду, її історико-культурну спадщину і природну привабливість для туристів серед жителів України та іноземців.

5) пропонують свої ідеї щодо створення нових туристичних продуктів, ініціатив тощо.

 

Стаття 58. Безпека та захист жителів громади

1. Селищна  рада у межах повноважень, наданих законодавством України, сприяє забезпеченню у територіальній громаді громадського порядку та безпеки, розробляючи та впроваджуючи спільно з правоохоронними органами та органами державної виконавчої влади відповідний комплекс заходів.

2. Виконавчі органи селищної ради розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені законодавством України до їх відання, утворюють адміністративну та інші комісії.

3. З метою виконання повноважень місцевого самоврядування щодо забезпечення на території територіальної громади законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів територіальної громади, дотримання Правил благоустрою Колківської селищної територіальної громади, запобігання вчиненню правопорушень та їх зупинення, впровадження та реалізації галузевих проєктів, фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), впровадження та реалізації цифрових рішень, селищна  рада  утворює муніципальну варту, яка утримується за рахунок коштів  бюджету територіальної громади.

4. З метою ефективного виконання завдань з питань безпеки та захисту жителів громади у територіальній громаді розбудовується система відеоспостереження.

5. На пленарних засіданнях селищна  рада заслуховує інформацію прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території.

6. Селищна  рада в межах компетенції забезпечує на території громади:

1) реалізацію стратегії безпечного середовища в громаді;

2) спільно з правоохоронними органами реалізує програми у сфері безпеки громади, зокрема безпеки дорожнього руху, громадського здоров’я, екологічної безпеки, безпечної інфраструктури, профілактики злочинності тощо;

3) реалізацію правової безпекової освіти жителів громади.

 

Стаття 59. Застосування гендерно-орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади

1. Політика гендерної рівності є наскрізною, усі нормативні акти селищної ради повинні відповідати принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

2. Під час розроблення нормативно-правових актів, зокрема документів з планування розвитку територіальної громади, проєкту бюджету територіальної громади на наступний рік, інших проєктів нормативних актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування може проводитися їх гендерно-правова експертиза.

3. Гендерно-правова експертиза передбачає аналіз проєктів актів на відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

4. Забезпечення гендерної рівності здійснюється через:

1) гармонізацію професійного та особистого життя жінок і чоловіків; участь у процесах прийняття рішень і розподілі ресурсів незалежно від статі;

2) створення рівних умов для жінок і чоловіків у кар’єрному зростанні та професійному розвитку;

3) створення умов для відповідального батьківства і материнства, партнерського розподілу сімейних обов’язків;

4) зменшення (викорінення) домашнього та гендерно зумовленого насильства у всіх його проявах;

5) формування гармонійно розвиненої особистості без гендерних стереотипів та упереджень;

6) інших заходів, не заборонених законодавством.

5. Селищна  рада здійснює повноваження у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та іншого законодавства України.

 

Стаття 60. Розвиток волонтерської діяльності

1. Розвиток волонтерства в територіальній громаді збільшує соціальний капітал громади через самоорганізацію жителів, соціальну активність та включеність в розвиток громади.

2. Задля забезпечення стабільного розвитку волонтерства у територіальній громаді, рада та її виконавчі органи сприяють:

популяризації та зростанню включеності жителів у волонтерську діяльність та активізацію їхньої залученості у суспільно значущі сфери життя громади;

залученню волонтерів до діяльності виконавчих органів ради, комунальних установ, підприємств та організацій і виконання місцевих цільових програм;

створенню сприятливих умов для розвитку волонтерства, підвищення рівня самоорганізації жителів територіальної громади;

інституційному розвитку організацій та установ у громаді, що залучають до своєї діяльності волонтерів через проведення освітніх та інших заходів.

3. Заходи підтримки сприяння розвитку волонтерської діяльності в територіальній громаді визначаються селищною  радою та затверджуються її рішенням.

 

Стаття 61. Утвердження української національної та громадянської ідентичності

1. До повноважень селищної ради та її виконавчих органів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

2) розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

3) забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;

4) сприяння створенню та діяльності закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності;

5) сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

6) сприяння реалізації проєктів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

7) створення умов для залучення жителів громади до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.

2. Селищна  рада створює, ухвалює положення і забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.

 

 

Розділ X. Участь молоді у місцевому самоврядуванні

територіальної громади

 

Стаття 62. Права молоді на участь у місцевому самоврядуванні

1. Селищна  рада, її посадові особи та виконавчі органи створюють механізми та гарантії залучення молоді до суспільного життя територіальної громади, а також участі у місцевому самоврядуванні та процесі вироблення рішень.

2. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується шляхом залучення та розгляду їх позиції під час прийняття рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політики та питань благоустрою територій та інших питань.

3. Залучення молоді до місцевого самоврядування та процесу вироблення рішень здійснюється через такі механізми, як молодіжні ради, студентське та учнівське самоврядування, залучення молоді у розподіл коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри та простори, проведення консультацій, залучення до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток територіальної громади, але не обмежуючись ними.

4. Молодь інформується органом місцевого самоврядування про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримання роз’яснень щодо можливості їх врахування.

5. Основними завданнями селищної ради в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного, спортивного життя територіальної громади, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, у тому числі для вирішення житлових питань, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних громадських об’єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури.

 

Стаття 63. Механізми участі молоді у місцевому самоврядуванні

1. Участь молоді у місцевому самоврядуванні забезпечується шляхом врахування позиції молоді під час прийняття та реалізації рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій та інше.

2. Механізми та інструменти участі молоді у місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії селищної  ради, її органів та посадових осіб, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному сайті селищної  ради, через медіа, соціальні мережі та за допомогою інших доступних засобів та методів комунікації;

2) проведення консультацій, у тому числі електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань та інших заходів із залученням молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик, питань благоустрою територій та інших;

4) забезпечення представництва молоді у складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються органами місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій.

5) участі в студентському/учнівському самоврядуванні. 

 

Стаття 64. Молодіжна рада

1. Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що утворюється при раді з метою залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики та питань, які стосуються молоді.

2. Селищна  рада затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.

3. Молодіжна рада:

сприяє реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні;

вносить до селищної ради пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;

надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді та вправі ініціювати питання на розгляд селищної  ради;

розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями та іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу пропозиції щодо пріоритетів розвитку молодіжної сфери та інших питань, які їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політики та питань благоустрою територій;

здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку молодіжної сфери;

бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток молодіжної сфери;

вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;

виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.

4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність не менше одного разу на рік.

5. Селищний голова може призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.

 

Стаття 65. Молодіжні центри та простори

1. На території територіальної громади селищною  радою створюються молодіжні центри та простори. Вони утворюються та діють з метою забезпечення рівного доступу молоді до послуг, що надаються молодіжними центрами, раціонального та ефективного використання ресурсів, формування умов для комфортного, безпечного та інклюзивного молодіжного середовища відкритих можливостей, яке плекає національну ідентичність та європейські демократичні принципи, створення безпечних, інклюзивних та креативних інфраструктурних об’єктів для змістовного проведення часу кожною молодою людиною, загальної координації їхньої діяльності, розвитку та підтримки молодіжних ініціатив.

З метою розвитку молодіжної інфраструктури селищна  рада та її виконавчі органи, заклади освіти, позашкільної освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування можуть організовувати роботу молодіжних просторів.

2. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір та відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.

 

Стаття 66. Особливості підтримки креативної та обдарованої молоді

1. Креативній та обдарованій молоді рада надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проєктів та ініціатив у порядку, визначеному законодавством.

2. Селищна  рада може встановлювати спеціальні гранти для молоді.

3. Селищна  рада сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, проєктів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення ініціативних та творчих прагнень молоді.

 

Розділ XII. Прикінцеві положення

 

Стаття 67. Затвердження та внесення змін до Статуту

1. Затвердження Статуту та внесення змін і доповнень до нього здійснюється селищною  радою.

2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд селищної ради Селищний голова, депутати селищної  ради, виконавчий комітет селищної ради та жителі територіальної громади в порядку внесення місцевої ініціативи чи електронної петиції.

3. Рішення селищної ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу селищної  ради.

4. Статут  не підлягає державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.

5. Рішення про затвердження цього Статуту, текст Статуту та його додатки, а також рішення про внесення змін до Статуту оприлюднюються у порядку, визначеному частиною п’ятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Статут та зміни чи доповнення до нього вводяться у дію з моменту затвердження на сесії ради.

6. Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом селищної  ради.

 

 

Секретар селищної  ради                                                            Наталія РЕЙКІНА

 

Додаток 1 до Статуту

 

 

Положення

про загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання в Колківській селищній територіальній громаді

 

Положення встановлює порядок ініціювання, організації та проведення загальних зборів (конференцій) громадян за місцем проживання, порядок врахування їх результатів органами місцевого самоврядування Колківської селищної територіальної громади (далі – територіальна громада) та їх посадовими особами.

Загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання є однією з форм участі жителів Колківської селищної територіальної громади (далі - жителів) у вирішенні питань місцевого значення відповідно до статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Розділ І. Загальні положення

 

Стаття 1. Право жителів проводити загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання

1. Загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання (далі – загальні збори) скликаються за місцем проживання громадян для обговорення і прийняття рішень з питань місцевого значення, відповідно до території на якій вони відбуваються.

2. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Положенням.

    

Стаття 2. Територія проведення загальних зборів

1. Загальні збори відбуваються у межах: громади; селища; села; кварталу чи вулиці (-ць); будинку (декількох будинків) чи інших частин громади.

    

Стаття 3. Право жителів брати участь у загальних зборах

1. У загальних зборах з правом голосу можуть брати участь повнолітні жителі, які проживають на законних підставах на території, в межах якої проводяться загальні збори (конференції).

2. Участь у загальних зборах обов’язкова для ініціаторів скликання загальних зборів (конференцій), представників виконавчих органів селищної  ради, їх посадових осіб, депутатів селищної  ради, зазначених у повідомленні про скликання зборів. Відсутність відповідних представників не може бути підставою для перенесення загальних зборів чи визнання їх такими, що не відбулися.

3. Учасниками загальних зборів (конференцій) з правом дорадчого голосу на запрошення ініціаторів можуть бути народні депутати України, селищний голова, секретар ради, депутати селищної  ради, представники органів виконавчої влади, підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, громадських об’єднань, органів самоорганізації населення, організацій співвласників багатоквартирних будинків, які не проживають на відповідній території або не обрані делегатами.

 

 

Розділ ІІ. Повноваження, порядок скликання і підготовки загальних зборів (конференцій)

 

Стаття 4. Повноваження загальних зборів (конференцій) громадян за місцем проживання

1. На розгляд загальних зборів виносяться будь-які питання місцевого значення, у тому числі, але не обмежуючись цим:

1) у сфері представлення та захисту прав та інтересів мешканців відповідної території у взаємовідносинах з органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами;

2) у сфері забезпечення участі жителів територіальної громади у формуванні та реалізації програм соціально-економічного розвитку відповідної території, інших місцевих програм;

3) у сфері забезпечення участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення;

4) у сфері забезпечення створення, діяльності та ліквідації органів самоорганізації населення.

 

Стаття 5. Повноваження конференції громадян за місцем проживання

На конференції можуть розглядатися та вирішуватися будь-які питання, віднесені до повноважень загальних зборів, із урахуванням особливостей щодо їх організації та проведення, встановлених цим Положенням.

 

 

Розділ ІІІ. Порядок скликання і підготовки загальних зборів (конференцій)

 

Стаття 6. Ініціатори загальних зборів (конференцій)

1. Загальні збори (конференції) можуть ініціюватися:

1) Колківським селищним головою;

2) Колківською  селищною  радою, депутатською фракцією, постійною комісією селищної  ради, ⅕ депутатів селищної  ради;

3) старостами;

4) органом самоорганізації населення (далі – ОСН);

5) об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ), житлово-будівельним кооперативом (далі – ЖБК);

6) не менше як 500 жителями, які досягли вісімнадцятирічного віку та на законних підставах проживають на відповідній території – для загальних зборів усієї Колківської селищної територіальної громади або селища Колки;

7) не менше як 30 жителів, які досягли вісімнадцятирічного віку та на законних підставах проживають на відповідній території – для загальних зборів у межах селища; села; вулиці (-ць); будинку (декількох будинків) чи інших частин громади.

 

Стаття 7. Подання ініціативи про скликання загальних зборів

1. Селищний голова скликає загальні збори (конференцію) шляхом видачі відповідного розпорядження.

2. Селищна  рада приймає рішення про скликання загальних зборів (конференцій) за власною ініціативою або за ініціативою депутатської фракції, постійної комісії, ⅕ депутатів селищної  ради, старости у порядку, передбаченому Регламентом або положеннями.

3. Органи самоорганізації населення, об’єднання власників багатоквартирних будинків, житлово-будівельний кооператив ухвалюють рішення про скликання загальних зборів (конференцій) відповідно до їх статутних документів.

4. Жителі надсилають на ім’я селищного голови повідомлення про проведення загальних зборів (конференції). Повідомлення підписується відповідною кількістю осіб, визначеною у пунктах 6 та 7 статті 6 цього Положення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, дати і року народження, адреса реєстрації, номерів контактних телефонів, адрес електронної пошти (за наявності) згідно з Додатком 1 до цього Положення.

5. Рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів (конференцій) подається на ім’я селищного голови не пізніше десяти робочих днів до дати проведення зборів.

6. У розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів (конференцій) має бути зазначена така інформація:

1) ініціатор скликання, його контакти (згода на обробку персональних даних);

2) територія проведення відповідно до статті 2 цього Положення;

3) дата, час і місце проведення;

4) пропонований список запрошених до участі у загальних зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, представників підприємств, установ, організацій;

5) пропоновані до розгляду на загальних зборах питання порядку денного;

6) організаційні заходи для підготовки до проведення загальних зборів  (за потреби).

2. До розпорядження, рішення чи повідомлення також можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що виносяться на загальні збори (конференції).

 

Стаття 8. Розгляд рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів (конференцій)

1. Впродовж семи робочих днів з моменту отримання повідомлення про скликання загальних зборів здійснюється перевірка поданих документів на відповідність вимогам цього Положення та готується проєкт розпорядження, яким селищний  голова приймає одне з таких рішень:

1) призначити проведення загальних зборів;

2) відправити рішення чи повідомлення для усунення недоліків відповідно до частини 3 цієї статті;

3) відмовити відповідно до частини 5 цієї статті.

2. У межах того ж строку про прийняте рішення повідомляють ініціатора в письмовій формі, зазначаючи номер реєстрації або підстави повернення для усунення недоліків чи відмови відповідно до цього Положення. Розпорядження, рішення чи повідомлення про проведення загальних зборів (конференцій) також розміщуються разом з усіма підготовленими матеріалами на офіційному сайті селищної  ради, вилучивши з них персональні дані.

3. Рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів (конференції) може бути повернуто для усунення недоліків у випадку, якщо не дотримано вимог частин 4, 5, 6 статті 7 цього Положення. Повернення з інших підстав є неправомірним.

4. Рішення чи повідомлення має бути доопрацьоване і подане до селищної ради впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання ініціатором відповідного письмового повідомлення. У разі якщо недоліки в цей строк не усунуто, рішення чи повідомлення залишається без розгляду.

5. Відмовляють у проведенні загальних зборів лише у таких двох випадках:

1) якщо питання, запропоновані на розгляд загальних зборів, не належать до відання місцевого самоврядування;

2) якщо з рішенням чи повідомленням про скликання загальних зборів звернулася особа (-и), що не може бути ініціатором скликання загальних зборів (конференції) відповідно до статті 6 цього Положення.

Відмова з інших підстав є неправомірною.

 

Стаття 9. Підготовка загальних зборів

1. Підготовка та проведення загальних зборів здійснюється ініціаторами скликання зборів у співпраці з відповідальною особою селищної  ради.

2. Загальні збори проводяться у дату, час та місце, зазначені в розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів.

3. Якщо з об’єктивних причин неможливо організувати проведення загальних зборів у дату, час та місце, зазначені в розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів, може бути запропонована інша дата, час та місце проведення зборів, але не пізніше чотирнадцяти робочих днів від початкової дати. Остаточне рішення щодо дати, часу і місця проведення загальних зборів (конференції) ухвалюється за згодою їх ініціатора.

4. Органи, посадові особи місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій сприяють та надають допомогу у проведенні зборів, у тому числі надають потрібну для проведення зборів інформацію в порядку, передбаченому законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації».

 

Стаття 10. Інформування жителів про проведення загальних зборів (конференцій)

1. Ініціатори проведення загальних зборів (конференцій) доводять інформацію про їх проведення до відома жителів відповідної території не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення загальних зборів (конференції).

2. У разі потреби жителів додатково, крім строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, повідомляють про скликання загальних зборів (конференцій) у день їх проведення.

3. Інформаційне повідомлення про проведення загальних зборів (конференцій), інформаційно-аналітичні матеріали розміщуються на офіційному сайті селищної  ради, а також може бути розміщено у місцевих медіа, онлайн-медіа, соціальних мережах та поширюється будь-якими іншими доступними способами з метою ознайомлення з ними якомога більшої частини жителів.

4. В інформаційному повідомленні (оголошенні) зазначається вичерпна інформація про дату, час і місце проведення загальних зборів, територія проведення загальних зборів (конференції), ініціатора їх скликання і питання, що виносяться на розгляд, а також контакти (телефон, електронна адреса тощо), за якими можна отримати додаткову інформацію про проведення загальних зборів.

5. Оголошення про дату, час, місце і питання, що виносяться на розгляд загальних зборів (конференцій), також розміщується на дошках оголошень на тій території, на якій плануються загальні збори.

 

Стаття 11. Порядок скликання конференцій

1. У випадках, коли скликання загальних зборів пов’язане з певними організаційними складнощами, можуть скликатися конференції (відсутність необхідних приміщень тощо). Обрання делегатів конференції здійснюється на відповідних загальних зборах у відповідності до цього Положення, що передують конференції та проводяться в межах дрібніших частин громади, вулиці, будинку (декількох будинків), чи інших частин) з оформленням відповідних протоколів.

2. Для проведення конференцій обов’язково мають бути враховані квоти  представництва:

будинок – 1 (один) представник від квартири;

квартал, вулиця – 1 (один) представник від кожних 5 (п’яти) приватних будинків та 2 (два) представники від кожного під’їзду багатоповерхового будинку;

житловий комплекс, мікрорайони – 1 (один) представник від кожних 10 (десяти) приватних будинків та 1 (один) представник від кожного багатоповерхового будинку.

Дозволяється участь в конференціях громадян за власним бажанням, якщо вони проживають на відповідній території.

3. Квота представництва є мінімально обов’язковою для проведення конференції представників територіальної громади. Квота представництва може бути збільшена ініціаторами скликання конференції представників територіальної громади.

4. Під час проведення загальних зборів, що передують конференції та проводяться в межах дрібніших частин громади окремих повідомлень про їх проведення, ініціатори проведення таких зборів на ім’я селищного голови не подають та окремі розпорядження селищного голови не видаються.

 

 

Розділ ІV. Порядок проведення загальних зборів

 

Стаття 12. Реєстрація учасників загальних зборів

1. Перед початком загальних зборів (конференції) ініціатор скликання зборів проводить реєстрацію учасників зборів (конференції). У списку реєстрації зазначається така інформація:

прізвище, ім’я, по батькові учасника загальних зборів (конференції);

дата народження;

адреса реєстрації;

документ, що посвідчує особу;

особистий підпис.

2. Незареєстровані особи не можуть брати участь у голосуванні під час проведення загальних зборів (конференції).

3. У разі проведення конференції представників громадян під час реєстрації учасник конференції подає також протокол (витяг із протоколу) загальних зборів нижчого рівня за підписами головуючого та секретаря, на яких прийнято рішення про делегування представника для участі у цій конференції.

4. Під час реєстрації ініціатори скликання зборів (конференції) видають учасникам з правом вирішального голосу мандати для голосування.

 

Стаття 13. Правомочність загальних зборів (конференцій)

Загальні збори є правомочними за умов присутності на них більше половини жителів, які проживають на законних підставах на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання конференції  – більше половини від визначеної за квотою кількості делегатів.

    

Стаття 14. Проведення загальних зборів (конференцій)

1. Відкриває загальні збори ініціатор (уповноважений представник) скликання зборів.

2. Для ведення загальних зборів із числа учасників з правом голосу відносною більшістю голосів обирається головуючий.

3. Для ведення протоколу зборів із числа учасників з правом голосу відносною більшістю голосів обирається секретар.

4. Для підрахунку голосів учасників загальних зборів відносною більшістю голосів з числа учасників з правом голосу обирається лічильна комісія у складі не менше 3 осіб.

Не можуть бути членами лічильної комісії головуючий і секретар загальних зборів.

За пропозицією ініціатора скликання загальних зборів та з урахуванням думок учасників загальними зборами простою більшістю голосів затверджується порядок денний і регламент роботи загальних зборів. Порядок денний загальних зборів обов’язково має передбачати доповіді ініціаторів скликання загальних зборів та представника органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, до компетенції яких належить вирішення питання, що розглядаються на загальних зборах.

Не допускається розгляд та прийняття рішень із питань, не передбачених під час ініціювання загальних зборів.

5. Головуючий на основі затвердженого регламенту загальних зборів (конференції):

1) оголошує питання, які виносяться на розгляд загальних зборів;

2) веде загальні збори (конференцію) та підтримує на них належну дисципліну і порядок;

3) надає слово для виступів та оголошує підсумки голосування на підставі даних лічильної комісії;

4) головуючий може перервати виступаючого, якщо його виступ не стосується теми загальних зборів (конференції) або перевищує встановлений регламент;

5) виконує інші функції з проведення загальних зборів (конференції).

6. Учасники загальних зборів повинні дотримуватися порядку їх проведення та норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ та інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань.

Якщо головуючий на загальних зборах зловживає своїм правом і порушує порядок їх проведення, учасники загальних зборів можуть висловити йому недовіру та обрати нового головуючого.

 

 

Розділ V. Оформлення та врахування рішень загальних зборів (конференції)

 

Стаття 15. Рішення загальних зборів

1. Загальні збори з розглянутих питань ухвалюють рішення.

2. Рішення загальних зборів ухвалюють простою більшістю голосів учасників загальних зборів (конференції) з правом голосу шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається регламентом, затвердженим учасниками загальних зборів.

3. Результати проведення загальних зборів та ухвалені на загальних зборах (конференції) рішення оформлюються протоколом згідно з Додатком 2 до цього Положення. Протокол підписується головуючим і секретарем загальних зборів не пізніше трьох днів після їх проведення та невідкладно передається міському голові із супровідним листом.

У протоколі загальних зборів (конференції) зазначається така інформація:

дата, час і місце їх проведення;

територія проведення загальних зборів (конференції);

кількість учасників загальних зборів (конференції), в тому числі учасники з правом дорадчого голосу;

список учасників загальних зборів (конференції), а саме Додаток до протоколу загальних зборів (конференції);

порядок денний загальних зборів (конференції);

виклад перебігу обговорення та результати розгляду питань порядку денного;

результати голосування з кожного окремого питання та інша інформація.

4. Протокол загальних зборів (конференції) складається у трьох примірниках не пізніше 3 днів після їх проведення та підписується головуючим і секретарем загальних зборів (конференції). Один примірник протоколу загальних зборів (конференції) передають на зберігання відповідальній особі селищної  ради. Другий примірник протоколу залишають ініціаторові скликання загальних зборів (конференції). Третій примірник не пізніше 5 календарних днів з дня проведення загальних зборів (конференції) вивішується для ознайомлення в місці проведення загальних зборів (конференції) і має бути доступним для ознайомлення не менше тридцяти календарних днів.

До першого примірника протоколу загальних зборів (конференції) додається оригінал списку учасників загальних зборів (конференції), які брали в них участь, складений відповідно до вимог частини 1 статті 11 та Додатка до Протоколу загальних зборів (конференції) громадян за місцем, а у разі проведення конференції до протоколу також додаються оригінали протоколів загальних зборів, які підтверджують повноваження делегатів конференції на представлення інтересів громадян. До другого примірника протоколу додаються копії зазначених документів, засвідчені підписами секретаря і головуючого.

5. Відповідальна особа селищної ради забезпечує розміщення сканованого протоколу загальних зборів (конференції) на офіційному сайті селищної ради впродовж 5 робочих днів з дня їх надходження, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

 

Стаття 16. Врахування рішень загальних зборів (конференцій) органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, комунальними підприємствами

1. Рішення загальних зборів враховуються органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами у їх діяльності.

2. Пропозиції, викладені в протоколі загальних зборів, розглядаються на найближчому засіданні Колківської селищної ради та/або її виконавчого комітету (залежно від того, до кого вони скеровані) за обов’язкової участі ініціаторів загальних зборів (конференції), яким надається слово для виступу.

3. Ініціатори скликання зборів мають бути поінформовані про дату, час і місце проведення засідання органу місцевого самоврядування з питань розгляду рішень загальних зборів (конференції) в письмовій формі і не пізніше ніж за 3 дні до початку засідання.

4. За результатами проведення засідання органи місцевого самоврядування або їх посадові особи ухвалюють рішення про врахування, часткове врахування або відхилення рішень загальних зборів (конференції).

5. Рішення органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб про часткове врахування або відхилення рішень загальних зборів (конференції) має бути вмотивованим.

6. Рішення органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб за результатами розгляду рішень загальних зборів (конференції) впродовж п’яти робочих днів з дня розгляду надсилається ініціаторам скликання зборів, розміщується на офіційному сайті селищної  ради.

7. Контроль за врахуванням рішень загальних зборів (конференцій) у діяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування покладається на селищного голову.

8. Рішення загальних зборів, прийняті в межах чинного законодавства і власних повноважень, є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення.

9. Комунальні підприємства зобов’язані розглянути рішення загальних зборів (конференції) впродовж тридцяти календарних днів, про результати розгляду рішень комунальні підприємства повідомляють ініціаторів проведення загальних зборів (конференції).

 

Стаття 17. Дії та бездіяльність службових та посадових осіб, які можна оскаржити

1. Жителі територіальної громади мають право оскаржити:

1) нереєстрацію, невчасну реєстрацію, неправомірну відмову в реєстрації або безпідставне повернення розпорядження, рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів (конференції) для усунення недоліків;

2) недотримання посадовими та службовими особами строків, передбачених цим Положенням;

3) невжиття заходів для підготовки загальних зборів (конференції), про які заявлено у розпорядженні, рішенні чи повідомлені про скликання загальних зборів (конференції);

4) бездіяльність щодо розгляду та врахування рішення загальних зборів (конференції) чи неприйняття рішення за результатами його розгляду;

5) невиконання вимог щодо оприлюднення інформації та документів, що стосуються ініціювання, підготовки, проведення, розгляду рішення загальних зборів (конференції);

6) інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги цього Положення.

 

Стаття 18. Правові наслідки порушення вимог цього Положення

Порушення вимог чинного законодавства, що регулює порядок ініціювання, підготовки, проведення та врахування рішень загальних зборів (конференції), у тому числі цього Положення, може бути підставою для скасування рішень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, що були прийняті після проведення загальних зборів (конференції) та суперечать прийнятому на них рішенню. Для цього ініціатори скликання загальних зборів (конференцій) або інші зацікавлені особи звертаються до суду.

 

Стаття 19. Відповідальність посадових та службових осіб

1. Депутати місцевої ради, посадові та службові особи місцевого самоврядування несуть юридичну відповідальність за невиконання цього Положення згідно із законодавством України.

2. У разі недотримання визначеного цим Положенням порядку розгляду рішення загальних зборів, а також незгоди з рішенням органу або посадової особи місцевого самоврядування щодо розгляду рішення загальних зборів ініціатор останніх або особа, уповноважена його представляти, має право оскаржити таке рішення в порядку, встановленому законодавством України.

 

 

 

Додаток 1 до Положення про загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання

 

Селищному голові Колківської селищної ради ___________________________

 

 

ПОВІДОМЛЕННЯ

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ (КОНФЕРЕНЦІЇ) ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

 

 

Відповідно до статті 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 4-6 Положення про загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання, що є невід’ємною частиною Статуту Колківської селищної територіальної громади:

 

1. Повідомляємо Вас про скликання загальних зборів (конференції) громадян за місцем проживання на території _______________________________________________

зазначити територію: загально територіальні, мікрорайону; кварталу чи вулиці; будинку (декількох будинків), чи інших частин

 

2. Загальні збори (конференцію) заплановано провести "_____"______________20__ року з ____ до ____ год.

у ___________________________________________________________________________

назва та адреса місця проведення загальних зборів (конференції)

 

3. До участі в загальних зборах (конференції) запрошуються:

1) жителі ___________________________________________________________________

                      назва території, жителів якої запрошено до участі в загальних зборах

 

2) представники органів місцевого самоврядування, їх посадові особи_________________

 

_____________________________________________________________________________

 

3) представники ОСН, ОСББ____________________________________________________

            

4) ___________________________________________________________________________

 

4. На загальних зборах заплановано обговорити такі питання:

_____________________________________________________________________________

повне формулювання питання, винесеного на розгляд загальних зборів (конференції)

_____________________________________________________________________________

повне формулювання питання, винесеного на розгляд загальних зборів (конференції)

_____________________________________________________________________________

повне формулювання питання, винесеного на розгляд загальних зборів (конференції)

 

5. Просимо розмістити оголошення про проведення загальних зборів (конференції)

_____________________________________________________________________________

зазначити заходи, які має здійснити відповідальна особа Ради для підготовки загальних зборів (конференції)

 

До повідомлення додаємо:

1. Інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що виносяться на загальні збори (конференції), на ____ арк.

 

"___" _______________ 20__ року

 

№ п/п	Прізвище, ім’я, по батькові	Дата і рік народження	Адреса реєстрації	Підпис
1.
2
…
…

 

Додаток 2 до Положення про загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання

 

 

П Р О Т О К О Л

загальних зборів (конференції) громадян за місцем проживання

на території ________________________

                                            зазначити територію

____________________________________________

 

"____"____________ 20____ року.

Місце проведення: __________________________

Час проведення: ____________________________

Територія проведення: _______________________

 

 

Присутні:

Учасники загальних зборів (конференції) громадян за місцем проживання в кількості _____ осіб (список – у Додатку  до цього протоколу).

З них наділені правом голосу _____ учасників, правом дорадчого голосу – ________ учасників.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Обрання головуючого, секретаря та членів лічильної комісії загальних зборів (конференції).

2. Затвердження порядку денного і регламенту загальних зборів (конференції).

3. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

                    питання порядку денного, що обговорювалося

4. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

                   питання порядку денного, що обговорювалося

5. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

                  питання порядку денного, що обговорювалося

 

1. Обрання головуючого, секретаря та членів лічильної комісії загальних зборів (конференції).

СЛУХАЛИ:

1.

ВИСТУПИЛИ:

1. ____________________________________________________________________

2. ____________________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

1.Обрати головуючим загальних зборів (конференції):

Прізвище, ім’я, по батькові

 

2. Обрати секретарем загальних зборів (конференції):

Прізвище, ім’я, по батькові

3. Обрати членами лічильної комісії загальних зборів (конференції):

Прізвище, ім’я, по батькові

2. Затвердження порядку денного та регламенту загальних зборів (конференції).

СЛУХАЛИ:

1.

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити такий порядок денний загальних зборів (конференції):

1. Про ситуацію щодо _____________________________________________________

 

2. Про ситуацію щодо _____________________________________________________

 

3. Про ситуацію щодо _____________________________________________________

 

2. Затвердити такий регламент загальних зборів (конференції):

на вступне слово ініціатора загальних зборів (конференції) – до ___ хвилин;

на доповідь (виступ) – до ___ хвилин;

відповіді на запитання після доповіді (виступу) – до ___ хвилин;

на виступи в обговоренні – до ___ хвилин.

 

3. Про ситуацію щодо ___________________________________________________

                      питання порядку денного, що обговорювалося

СЛУХАЛИ:

1. Про ситуацію щодо ___________________________________________________

                    питання порядку денного, що обговорювалося

ВИСТУПИЛИ:

1. ____________________________________________________________________

2. ____________________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

1. ______________________________________________________________________

                   питання порядку денного, що обговорювалося

 

4. Про ситуацію щодо ____________________________________________________

                  питання порядку денного, що обговорювалося

СЛУХАЛИ:

1. Про ситуацію щодо _____________________________________________________.

                     питання порядку денного, що обговорювалося

ВИСТУПИЛИ:

1.  ______________________________________________________________________

2.  ______________________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

1. ______________________________________________________________________

              питання порядку денного, що обговорювалося

5. Про ситуацію щодо ____________________________________________________

                питання порядку денного, що обговорювалося

СЛУХАЛИ:

1. Про ситуацію щодо _____________________________________________________

                 питання порядку денного, що обговорювалося

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

1.  ______________________________________________________________________

               питання порядку денного, що обговорювалося

 

Голова загальних зборів (конференції) ________________ __________________

                        (підпис)                     (прізвище та ініціали)

 

Секретар загальних зборів (конференції)________________ _________________

                                 (підпис)                     (прізвище та ініціали)

 

 

 

Додаток до Протоколу загальних зборів (конференції) громадян

за місцем проживання _______________________________________

                                                         зазначити територію

____________________________________________

 

від "___"____________20 ___ року

 

СПИСОК

учасників загальних зборів (конференції) громадян

за місцем проживання _______________________________________________________________________

                          зазначити територію

____________________________________________

 

"____"_____________ 20 __ року.

Місце проведення: ______________________________

Час проведення: ________________________________

 

№ п/п	Прізвище, ім’я, по батькові	Дата і рік народження	Адреса реєстрації	Документ, що посвідчує особу  та його реквізити	Підпис
1.
2
…
…

 

Голова загальних зборів (конференції) ________________ __________________

                        (підпис)                     (прізвище та ініціали)

 

Секретар загальних зборів (конференції)________________ _____________________

                                 (підпис)                     (прізвище та ініціали)

 

 

Додаток 2 до Статуту

 

 

Положення про громадські слухання  у

Колківській селищній територіальній громаді

 

Це Положення про громадські слухання у Колківській селищній територіальній громаді (далі – Положення) встановлює порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань та врахування їх результатів органами та посадовими особами місцевого самоврядування територіальної громади.

1. Жителі територіальної громади мають право проводити громадські слухання, під час яких порушувати питання та вносити пропозиції щодо проблем місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

2. На громадських слуханнях можуть розглядатися питання, які стосуються прав та законних інтересів жителів усієї територіальної громади таабо локальних питань, які стосуються окремих житлових комплексів, вулиць, окремих населених пунктів територіальної громади, старостинських округів тощо.

3. Ініціаторами проведення громадських слухань можуть бути:

1) Колківській селищний голова;

2) Колківська  селищна  рада;

3) Виконавчий комітет Колківської селищної ради;

4) староста старостинського округу;

5) орган самоорганізації населення;

6) ініціативна група членів територіальної громади у складі не менше 5 осіб, які, відповідно до цього Положення, можуть брати участь у громадських слуханнях (далі – ініціативна група). Для ініціювання громадських слухань з ініціативи членів територіальної громади ініціативною групою готується повідомлення (Додаток 1) та проводиться збір підписів на підтримку проведення громадських слухань у кількості не менше 500 підписів осіб, які зареєстровані на території Колківської селищної територіальної громади і мають право голосу.

У разі проведення локальних громадських слухань у менших частинах громади (старостинському окрузі, населеному пункті окрім адміністративного центру громади — смт Колки ) необхідною кількістю є 30 жителів громади відповідної території. Список членів територіальної громади, які підписали звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань (підписний лист), має містити таку інформацію (Додаток 2):

1) прізвище, ім’я та по батькові всіх членів ініціативної групи, їх домашні адреси, номери телефонів, інші контактні дані;

2) число, місяць і рік народження;

3) адреса реєстрації місця проживання; контактний номер телефону;

4) підтвердження згоди на обробку персональних даних особи;

5) підпис;

6) інші відомості.

4. Право голосу на громадських слуханнях мають жителі, яким виповнилось 18 років та зареєстровані в межах території територіальної громади чи її окремої частини на якій проводяться громадські слухання. Інші особи (неповнолітні, не жителі територіальної громади, представники органів влади різного рівня, представники зацікавлених юридичних осіб тощо) можуть бути учасниками громадських слухань, але не можуть брати участь в голосуванні.

Участь ініціаторів громадських слухань у їх проведенні є обов’язковою.

5. Особа члена територіальної громади та факт реєстрації постійного місця проживання на території Колківської селищної територіальної громади встановлюються у визначеному законом порядку на підставі документів, визначених Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», про що вноситься відповідний запис у реєстраційну форму (список реєстрації учасників громадських слухань), що є додатком до протоколу громадських слухань.

6. На громадські слухання можуть бути запрошені селищний голова, депутати селищної  ради, старости, інші посадові особи органів місцевого самоврядування територіальної громади, представники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських об’єднань, органів самоорганізації населення, організацій співвласників багатоквартирних будинків, розташованих на відповідній території, та інші особи.

7. Громадські слухання проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік.

8. Ініціатива селищного голови або виконавчого комітету селищної ради про проведення громадських слухань оформляється розпорядженням селищного голови.

Рішення про проведення громадських слухань за ініціативою селищної ради приймається на пленарному засіданні сесії селищної ради про що додатково видається розпорядження селищного голови.

Староста ініціює проведення громадських слухань з питань, що стосуються території (частини території) відповідного старостинського округу, шляхом надсилання повідомлення про ініціювання громадських слухань селищній раді на ім’я селищного голови.

Органи самоорганізації населення, ухвалюють рішення про проведення громадських слухань відповідно до їх установчих документів та надсилають письмове повідомлення про ініціювання громадських слухань селищній раді на ім’я селищного голови. Повідомлення підписується уповноваженою особою згідно з установчими документами ініціатора слухань.

Ініціативна група, утворена з урахуванням підпункту 6 пункту 3 цього Положення, надсилає письмове повідомлення про проведення громадських слухань селищній раді на ім’я селищного голови. Повідомлення підписується усіма членами ініціативної групи. Усі фізичні особи, які входять до ініціативної групи, надають згоду на обробку наданих ними персональних даних у межах та спосіб, необхідні для організації громадських слухань. Про надання цієї згоди та обсяги обробки персональних даних учасників громадських слухань має бути зроблений відповідний застережний запис на кожному аркуші повідомлення або додатку до повідомлення про проведення громадських слухань. Ініціатор (ініціатори) громадських слухань несе відповідальність за обробку персональних даних зазначених осіб, про що також має бути зроблений відповідний запис у повідомленні чи додатку до повідомлення, де містяться особисті підписи відповідних фізичних осіб.

9. У повідомленні (Додаток 1) про ініціювання громадських слухань вказуються:

1) найменування особи, яка є ініціатором громадських слухань (із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові та посади для старости або прізвище, ім’я, по батькові, дати народження – для членів ініціативної групи);

2) місцезнаходження (для органів самоорганізації населення) або місце проживання усіх членів ініціативної групи (для членів ініціативної групи);

3) дата, час і місце проведення громадських слухань;

4) питання, що виносяться на розгляд, та обґрунтування їх актуальності;

5) перелік осіб, які запрошуються для виступів (доповідей) під час слухань;

6) номери контактних телефонів, електронні адреси та адреси для листування учасників ініціативної групи або осіб, відповідальних за організацію громадських слухань;

7) інформацію щодо потреби ініціатора громадських слухань у сприянні органу місцевого самоврядування в організації цих слухань (для осіб, визначених у підпунктах 4–6 пункту 3 цього Положення);

8) порядок доведення інформації щодо проведення громадських слухань до жителів територіальної громади.

До повідомлення про проведення громадських слухань можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали та/або проєкти документів, що виносяться на слухання.

Ініціювання громадських слухань може відбуватися, не пізніше, ніж за 20 днів до дня проведення громадських слухань.

10. Не пізніше 7 робочих днів з моменту отримання повідомлення про ініціювання громадських слухань від суб’єктів, визначених у підпунктах 4–6 пункту 3 цього Положення юридичний департамент селищної ради (та у разі необхідності інші профільні підрозділи виконавчого комітету Колківської селищної ради) розглядають повідомлення на предмет дотримання вимог цього Положення та готують відповідний висновок. В результаті розгляду повідомлення може бути прийняте рішення про:

1) проведення громадських слухань, про що видається відповідне розпорядження  селищного голови;

2) повернення повідомлення про проведення громадських слухань ініціаторам для усунення недоліків, про що ініціатори обов’язково повідомляються листом (електронним листом) та можливо іншими способами комунікації;

3) обґрунтовану відмову у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань, про що ініціатори обов’язково повідомляються листом.

Повідомлення про ініціювання громадських слухань повертається для усунення недоліків за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) не дотримано вимог до оформлення повідомлення, передбачених цим Положенням;

2) звернулася недостатня кількість жителів територіальної громади чи суб’єктів, наділених правом ініціювати слухання.

Рішення про відмову у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань приймається за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) запропоноване для обговорення на громадських слуханнях питання суперечить чинному законодавству України;

2) запропоноване для обговорення на громадських слуханнях питання не належить до компетенції органів місцевого самоврядування;

3) з ініціативою про проведення громадських слухань звернувся суб’єкт, не наділений правом ініціативи щодо проведення громадських слухань.

Невмотивоване повернення повідомлення про проведення громадських слухань на доопрацювання або відмова у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань не допускаються.

11. У випадку повернення повідомлення про проведення громадських слухань для усунення недоліків, ініціатор доопрацьовує повернуте повідомлення та подає документи з усунутими недоліками впродовж 10 робочих днів з моменту отримання листа (електронного листа) про повернення повідомлення для усунення недоліків.

12. Розпорядження про проведення громадських слухань має містити інформацію про:

1) дату, час та місце проведення громадських слухань;

2) територію, щодо якої будуть розглядатися питання на громадських слуханнях;

3) питання, що виносяться на громадські слухання, із зазначенням чинників, які свідчать про суспільну значущість цього питання для територіальної громади (або її частини);

4) ініціатора проведення громадських слухань;

5) склад організаційного комітету з підготовки громадських слухань, який забезпечує організацію проведення громадських слухань, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посад та контактів членів організаційного комітету;

6) перелік заходів, які мають бути здійснені з боку органу місцевого самоврядування для забезпечення проведення громадських слухань;

7) іншу необхідну інформацію.

13. Громадські слухання призначаються як правило, на неробочий день або неробочий час у достатньому за кількістю місць приміщенні, розташованому на території відповідної частини громади.

Дата, час та місце проведення громадських слухань, що запропоновані особами, визначеними у підпунктах 4–6 пункту 3 цього Положення, можуть бути змінені за розпорядженням селищного голови у випадках, коли відповідний орган місцевого самоврядування не може забезпечити проведення громадських слухань на умовах ініціатора. Інша дата, час та/чи місце узгоджуються з ініціатором громадських слухань. Про зміну дати, часу та місця проведення громадських слухань орган місцевого самоврядування повідомляє ініціатора проведення цих слухань до моменту оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань на офіційному сайті селищної ради шляхом надсилання листа на поштову таабо електронну адресу, вказану у повідомлені ініціатора проведення слухань.

14. Протягом 3 робочих днів з дня видання розпорядження про проведення громадських слухань, але не пізніше 7 робочих днів до дня проведення громадських слухань, орган місцевого самоврядування забезпечує оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань на офіційному сайті селищної  ради.

Також оголошення про проведення громадських слухань може поширюватися в будь-який інший доступний спосіб з метою ознайомлення з ним якомога більшої кількості членів громади.

В оголошенні про проведення громадських слухань, яке оприлюднюється на офіційному сайті селищної  ради, зазначаються:

1) дата, час та місце проведення громадських слухань;

2) питання, що виносяться на громадські слухання;

3) інформація про ініціатора проведення громадських слухань;

4) контакти (телефон, електронна адреса тощо), за якими можна отримати додаткову інформацію про проведення громадських слухань.

5) матеріали, які є предметом слухань, а також час та місце, де можна з ними ознайомитись до проведення слухань.

15. Підготовка громадських слухань здійснюється організаційним комітетом. Селищний голова, виконавчі органи селищної ради сприяють в організації та проведенні громадських слухань у межах та у спосіб, що не суперечать чинному законодавству та відповідно до наявних організаційно-технічних можливостей. Селищний голова, селищна  рада повинні забезпечити явку уповноважених представників відповідних органів місцевого самоврядування для участі у громадських слуханнях. Матеріали громадського слухання друкуються за кошти селищного бюджету на папері формату А4 у кількості, що не перевищує 1000 аркушів. Матеріали можуть виготовлятися за кошти інших джерел, що не заборонені законодавством.

16. До початку громадських слухань проводиться реєстрація учасників громадських слухань. Реєстрацію учасників забезпечують представники селищної ради спільно із ініціаторами.

Для реєстрації особам, які хочуть взяти участь у громадських слуханнях з правом голосу, необхідно пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, передбачений для посвідчення особи та встановлення її місця проживання в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Вказаним особам видається одноразовий мандат на право голосування під час громадських слухань.

Особи, які відповідно до пункту 4 цього Положення беруть участь у громадських слуханнях без права голосування, пред’являють лише документ, який відповідно до чинного законодавства України посвідчує особу. У списку реєстрації учасників громадських слухань зазначають прізвища, імена, по батькові учасників, дати їх народження, зареєстроване місце проживання. Учасник слухань підтверджує достовірність зазначеної інформації своїм особистим підписом у списку реєстрації учасників громадських слухань. Усі особи, які беруть участь у громадських слуханнях, надають згоду на обробку наданих ними персональних даних у межах та у спосіб, необхідний для організації та врахування результатів громадських слухань. Про надання цієї згоди та обсяги обробки персональних даних учасників громадських слухань має бути зроблений відповідний застережний запис на кожному аркуші списку реєстрації учасників громадських слухань. Відмова від надання документів, визначених у цьому пункті Положення, або відмова від надання згоди на обробку персональних даних є підставою для недопуску особи до участі у громадських слуханнях, у тому числі без права голосування.

17. Перед початком громадських слухань більшістю зареєстрованих учасників громадських слухань, які мають право голосу на цьому заході, обираються головуючий, секретар слухань та лічильна комісія. Інформація про вибори головуючого, секретаря та лічильної комісії заноситься до протоколу громадських слухань.

Головуючий веде громадські слухання, стежить за дотриманням регламенту.

Секретар громадських слухань веде протокол громадських слухань у порядку, передбаченому цим Положенням. Протокол громадських слухань підписує головуючий та секретар.

Лічильна комісія обирає голову лічильної комісії. Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування.

До початку обговорення та прийняття рішень шляхом голосування затверджуються регламент та порядок денний громадських слухань. Регламентом визначається час, відведений для доповідей (співдоповідей), виступів, запитань і відповідей тощо. Регламент слухань має передбачати:

1) доповіді представника ініціатора громадських слухань;

2) виступи таабо доповіді представників організаційного комітету, залучених фахівців інших осіб;

3) запитання, виступи учасників громадських слухань, прийняття рішення щодо питання, винесеного на громадські слухання.

Включення до порядку денного, розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень з питань, які не було передбачено розпорядженням про проведення слухань, не допускається.

18. Головуючий відповідно до регламенту надає по черзі слово для виступу учасникам слухань. Виступи учасників громадських слухань не можуть перериватися чи припинятися інакше, ніж у порядку, визначеному цим Положенням та регламентом слухань. Кожен учасник громадських слухань має право, висловити зауваження, поставити запитання усно чи письмово, надати пропозиції.

На вимогу учасника громадських слухань, який подає пропозицію, вона має бути поставлена на голосування. Усі пропозиції, зауваження і запитання заносяться (додаються) до протоколу громадських слухань.

Головуючий може перервати виступ учасника громадських слухань, якщо його виступ не стосується предмета слухань, перевищує встановлений регламентом час, використовується для політичної агітації, закликає до дискримінації чи інших форм нетерпимості або в інший спосіб порушує вимоги законів України. Учасники громадських слухань повинні дотримуватися вимог цього Положення, затвердженого порядку денного та регламенту громадських слухань, норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ, вчинення правопорушень та інших дій, що заважають проведенню громадських слухань. У випадку порушення вимог цього Положення головуючий може прийняти рішення про виведення порушника (порушників) з місця, де проводяться громадські слухання. У разі невиконання рішення про видалення порушників до них можуть бути застосовані заходи примусу відповідно до чинного законодавства.

Громадські слухання можуть супроводжуватися прямою відео-аудіо-вебтрансляцією, аудіо-, фото- та/ або відеофіксацією. Кожен учасник громадських слухань, а також присутні на слуханнях представники медіа мають право здійснювати аудіо, фото- та/або відеофіксацію чи вебтрансляцію громадських слухань, якщо це не перешкоджає їх проведенню. У період дії правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до чинного законодавства на всій території України або окремих територіях, здійснення прямої трансляції громадських слухань може бути обмежено, відповідно до прийнятого рішення учасників громадських слухань з правом голосу.

19. Голосування щодо прийняття або відхилення відповідного питання порядку денного та/або внесених учасниками громадських слухань пропозицій, таабо прийняття рішень громадських слухань, здійснюється шляхом підняття рук особами, які мають право голосу під час громадських слухань. Рішення, у тому числі з питань процедурного характеру, приймається більшістю голосів від кількості зареєстрованих учасників громадських слуханнях, які мають право голосу, відповідно до цього Положення. Результати підрахунку голосів оголошуються головою лічильної комісії та вносяться до протоколу громадських слухань.

20. За результатами громадських слухань у триденний термін оформляється письмовий протокол, в якому формулюються рішення (пропозиції) громадських слухань. Протокол підписується головою та секретарем громадських слухань у двох примірниках. Список реєстрації учасників громадських слухань додається до протоколу та є його невід’ємною частиною. У протоколі громадських слухань обов’язково вказуються:

1) дата, час і місце проведення громадських слухань;

2) загальна кількість учасників громадських слухань;

3) кількість учасників громадських слухань, що мають право голосувати;

4) порядок денний громадських слухань;

5) рішення (пропозиції) громадських слухань, прийняті за результатами розгляду питань, та розподіл голосів «за», «проти», «утримався» під час прийняття відповідних рішень;

6) інша інформація, передбачена цим Положенням або актами законодавства.

У випадку, коли ініціатор громадських слухань відповідає підпунктам 1-3 пункту 3 цього Положення, обидва примірники Протоколу громадських слухань залишаються у ініціатора. У випадку, коли ініціатор громадських слухань відповідає підпунктам 3-6 пункту 3 цього Положення, один примірник протоколу громадських слухань зберігається в органі місцевого самоврядування, другий примірник надсилається ініціатору громадських слухань.

Копія протоколу не пізніше 5 робочих днів з дня проведення слухань розміщується на офіційному сайті селищної  ради.

Захист і обробка персональних даних, що містяться у протоколі громадських слухань, здійснюється відповідно до чинного законодавства України з урахуванням вимог цього Положення. У разі оприлюднення списку реєстрації учасників громадських слухань дані про дату народження та місце проживання знеособлюються, якщо інше не встановлено рішенням учасників громадських слухань. Зазначені дані можуть бути оприлюднені без згоди суб’єктів персональних даних виключно у випадках, передбачених нормами закону.

21. Органи та/або посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані розглянути рішення (пропозиції) громадських слухань впродовж 30 днів з дня їх отримання.

За результатами розгляду органи та/або посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади приймають одне з наступних рішень:

1) врахувати пропозицію, викладену в рішенні громадських слухань, – у цьому разі зазначаються конкретні заходи для її реалізації та відповідальні за виконання посадові особи;

2) частково врахувати пропозицію, викладену в рішенні громадських слухань, – у цьому разі зазначаються підстави для прийняття такого рішення, заходи для реалізації врахованої пропозиції та відповідальні за виконання посадові особи;

3) відхилити пропозицію, викладену в рішенні громадських слухань, – у цьому разі зазначаються підстави для прийняття такого рішення.

Рішення/пропозиції громадських слухань можуть бути винесені на розгляд та/або затвердження сесії селищної ради та/або Виконавчого комітету селищної  ради.

22. У разі включення до порядку денного пленарного засідання селищної ради та/або засідання її виконавчого комітету питання, що було предметом громадських слухань, ініціатору громадських слухань або особі, уповноваженій представляти ініціатора громадських слухань, гарантується право бути присутнім на такому засіданні селищної ради або її виконавчого комітету та надається можливість представлення результатів громадського слухання.

23. Інформація про результати розгляду на пленарному засіданні сесії селищної ради та/або засіданні її виконавчого комітету пропозицій, викладених в рішенні громадських слухань, протягом трьох робочих днів після проведення пленарного засідання сесії селищної ради чи засідання її виконавчого комітету надсилається ініціатору громадського слухання або особі, уповноваженій представляти ініціатора громадських слухань, та публікується на офіційному сайті селищної  ради.

24. Органи місцевого самоврядування територіальної громади, їх посадові особи несуть відповідальність за невиконання цього Положення згідно із законодавством України. Недотримання порядку ініціювання та проведення громадських слухань, визначених цим Положенням, може бути підставою для визнання громадських слухань такими, що не відбулися, в судовому порядку.

25. Рішення селищної ради таабо її виконавчого комітету, дії або бездіяльність уповноваженого органу (особи) селищної ради щодо проведення громадських слухань таабо розгляду їх результатів, можуть бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку.

 

 

 

 

Додаток 1 до Положення про порядок проведення громадських слухань у Колківській селищній територіальній громаді

 

 

 

 

Колківському селищному голові

____________________________

____________________________

(ПІБ ініціатора громадського слухання)

____________________________

(адреса ініціатора громадського слухання)

____________________________

(контактний номер телефону)

 

ПОВІДОМЛЕННЯ

про ініціювання проведення громадського слухання

 

Відповідно до Статуту Колківської селищної територіальної громади, затвердженого рішенням селищної ради від ________________ № _______ повідомляємо Вас про ініціювання проведення громадського слухання на тему:

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Ініціатор громадського слухання____________________________________

________________________________________________________________

             (прізвище, ім'я, по батькові або найменування)

 

Територія проведення слухань (загальна територія громади чи локальна) _______________________________________________________________

Перелік додатків:

1. Інформаційна записка по темі слухання (у друкованому та електронному вигляді), де зазначена необхідна інформація, що відповідає вимогам пункту 10 Положення про порядок проведення громадських слухань у Колківській селищній територіальній громаді.

2*. Підписні листи, засвідчені підписом та печаткою (за наявності) ініціатора громадського слухання, на _______ аркушах, які містять ______ підписів (у випадку, коли громадські слухання ініціює група членів територіальної громади у складі не менше 5 осіб).

3. Інші інформаційно-аналітичні матеріали та проєкти документів, що пропонується винести на громадське слухання (за бажанням ініціатора обговорень).

«___»_______20___року

 

____________________________ Підпис та МП (за наявності)

________________________ ПІБ або найменування ініціатора громадського слухання

    *Відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" цим підписом  даю згоду на обробку моїх персональних даних