ПРОЩАННЯ З ВОЇНОМ СЕРГІЄМ ОГРЕБЧУКОМ
Сьогодні наша громада у жалобі…
Ми попрощались із Сергієм Огребчуком - нашим мужнім Героєм, сильним захисником, відважним воїном…
Сергій народився 8 лютого 1991 року в селі Мала Осниця Маневицького району в простій сільській родині Огребчуків. Мати - Тетяна Андріївна і батько - Юрій Іванович працювали в колгоспі. В сім'ї виховували восьмеро дітей, жили не в достатку, але дружньо, в злагоді та мирі. Працьовитими виросли діти, тому що не цуралися праці, допомагали батькам в господарстві.
Горе у родину прийшло зненацька, важка хвороба забрала життя батька Сергія. Ще більше турбот прийшло у родину, а чоловіча важка робота лягла на плечі хлопців - братів.
Мама Тетяна вийшла заміж вдруге за Віктора Івановича, сім’я поповнилася двома дітками, здавалося життя налагоджується. Діти ходять до школи, сім'я господарює. Але щастя тривало недовго, нестало вітчима Віктора, згодом смерть забрала старшого брата Володю, і мама Тетяна важко переживши смерть дитини, пішла у кращі світи ...
Сергій(у сім'ї та селі любязно називали Сірожкою) був доброю, працьовитою дитиною. У школі найбільше любив уроки фізкультури. Він неодноразово представляв школу на спортивних змаганнях і в районі, і в області.
Сергій - був хорошим сином, братом, прекрасним другом і просто Людиною. Жвавим, веселим, чуйним та добрим. Коли настав час захищати свою державу у 2014 році не цурався, не шукав шляхів втечі, а без вагань пішов захищати свою Батьківщину. Був учасником АТО, а після повномаштабного вторгнення росії на нашу землю, Сергій - знову в перших рядах. Вже будучи на фронті спілкувався з родиною, втішав, що все буде добре, повернеться додому з Перемогою, мріяв створити сім’ю...
Не судилося...
27 вересня життя Сергія обірвалося, він став ангелом в 31 рік.
1 жовтня проводжали Героя Сергія Огребчука в останю дорогу всім селом та громадою. На колінах стояли односельці, однокласники, перехожі. У руках у них – живі квіти. Попереду похоронної процесії – весільне гільце та коровай. Військові несли труну із тілом нашого захисника, а вітер колихав прапор України.
Похоронна Літургія за упокій душі Сергія відбулася о 10 годині біля каплички Святої Галини, яку очолив Маневицький декан, протоієрей Андрій. Закидальський.
По обидва боки труни, покритої прапором, ішла у зажурі почесна варта із військових. Додавали скорботи звуки військового оркестру.
На цвинтарі на честь загиблого воїна звучав військовий салют, а присутні, схиливши голови, з молитвою на устах, віддали шану своєму ГЕРОЮ.
— Безжальна війна забрала не лише життя Сергія, вона забрала його мрії, майбутнє...
"Сергій завжди залишиться у нашій пам’яті, як гідний син своєї Батьківщини, мужній воїн, Герой "— сказала секретар ради Наталія Рейкіна.
Зі словами жалю, співчуття та вдячності Герою і його рідним звернувся староста Великоосницького старостинського округу Сергій Ковбасюк:" Сергій - є патріотом нашої держави, він - ГЕРОЙ! Своє коротке життя (31 р.) він присвятив людям, допомогаючи кожному із нас, а коли прийшли загарбники на нашу землю - він один із перших пішов захищати нашу Батьківщину! Він не встиг створити сім'ю, нажити якісь матеріальні цінності чи житло, проте встиг віддати свій обов'язок перед Батьківщиною - за Україну, за її незалежність, за свою родину, за нас - він віддав найдорожче, що в нього було - ЖИТТЯ!"
Державний прапор після виконання всіх правил поховання брату захисника (Олександру) передав підполковник Хомяк.
В ці скорботні дні вся Колківська громада глибоко сумує та співчуває родині Сергія Огребчука.
Вклоняємось перед відвагою, стійкістю та патріотизмом Воїна.
Спи спокійно, Герою. Вічна пам'ять і вічна Слава!
