Державна податкова служба України
Внесок волинян в обороноздатність країни перевищив 300 мільйонів гривень військового збору
Для фінансування заходів оборонного характеру та забезпечення національного війська волиняни протягом дев’яти місяців 2021 року сплатили майже 302 мільйони гривень військового збору.
Сума перерахованого в області до держбюджету військового збору на чверть перевищує аналогічні показники минулого року.
«Протидія країни зовнішнім викликам потребує належного фінансового забезпечення. Тому кожен, хто має офіційне робоче місце чи інші легальні доходи, з яких сплачує податки, щомісяця допомагає державі у фінансуванні української армії. Це є посильний внесок в обороноздатність країни відповідальних громадян своєї країни», - коментує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Ольга Ліщинська.
Водночас у податковій службі на Волині відзначають належну податкову дисципліну працедавців, котрі виконують функцію податкового агента для своїх найманих осіб. Завдяки сумлінню соціально відповідального бізнесу бюджети отримують кошти, а наймані працівники – гарантований державою соціальний захист, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Якщо ж Ви отримували доходи, з яких не сплачували податки, саме час скористатися правом на податкову амністію активів, - нагадують волинські податківці.
З 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року в Україні триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів.
Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».
Волинські податківці консультують громадян щодо особливостей подання одноразової добровільної декларації за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, яка працює щосереди з 10.00 до 12.00.
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Волинській області
ПОГОДЖЕНО: Ольга ЛІЩИНСЬКА
43010, Луцьк, Київський майдан, 4
телефон: (0332)777-118
e-mail: vl.zmi@tax.gov.ua
Чи дає держава гарантії та звільнення від відповідальності? - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії
Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася сьогодні,13 жовтня 2021 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Чи дає держава гарантії та звільнення від відповідальності?»
1.На які активи фізичної особи не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності?
Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Згідно з п. 19 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, не поширюються на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 2121 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), статтею 367 (якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України.
Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, також не поширюються на:
- активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3685 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
- валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.
2.Чи можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, відомості, які зазначені таким декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Відповідно до п. 16 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразові (спеціальні) добровільні декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об'єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).
Положення абзацу першого п. 16 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу не застосовуються у разі, якщо декларант, починаючи з 2010 року, є чи був членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, особи, визначеної абзацом третім п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, крім випадку притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за статтями 212 та 212¹ (щодо зобов'язань декларанта як фізичної особи або фізичної особи - підприємця) Кримінального кодексу України щодо активів фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, або відповідними державними органами встановлено, що набуття активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 Кримінального кодексу України, або такі активи підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України. У разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, про визнання активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави або винесення вироку суду щодо конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів сплачений декларантом збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування не повертається.
Активи фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначено у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та відповідно сплачений збір декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу порядку, строки та розмірі, а також одноразова (спеціальна) добровільна декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження, кваліфікованого за статтями 212 і 212¹ Кримінального кодексу України, або повідомлення про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 155 1, 162, 162¹, 163¹ (щодо самозайнятої особи), 163² (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), 1634 (щодо самозайнятої особи), 16315 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164¹, 164² (щодо самозайнятої особи), 165¹ (щодо самозайнятої особи), 1666 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених у цьому абзаці правопорушень чи визнання ним вини у вчиненні зазначених у цьому абзаці правопорушень.
Таким чином, відомості, які зазначені декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, крім випадків, визначених п. 16 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.
Запитання-відповіді по одноразовому добровільному декларуванню
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Волинській області
ПОГОДЖЕНО: О. НІКОТІНА
Суб’єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності
Суб’єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт. Разом з цим, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.
Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 117.01).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Річну плату за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів встановлено в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, плата за них справляється щорічно.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.
Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)первинного виноробства в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).
Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 113.01).
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Волинській області
ПОГОДЖЕНО: О. НІКОТІНА
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Волинській області
ПОГОДЖЕНО: О. НІКОТІНА
