У Колківській громаді відбувся вечір-реквієм пам’яті жертв Голодомору
Більшого страхіття, ніж Голодомор, уявити важко. 1932-1933 роки повертають нас у трагічній події історії українського народу.
Сьогодні, 24 листопада, жителі Колківської громади, як і увесь український народ, у смутку і скорботі доземно схилили голови, вшановуючи пам'ять мільйонів невинно убієнних.
На площі, перед приміщенням селищної ради зібралися молоді і старші люди, учні шкіл, представники влади, підприємств, установ та організацій, старости сіл Колківської громади, священнослужителі. У цей скорботний день було організовано вечір-реквієм до Дня пам`яті жертв Голодомору "Людської пам`яті мости", тим, чиє життя трагічно обірвалося у ті далекі страшні роки.
Артисти Колківського селищного Будинку культури у своїх журливих виступах донесли до сердець кожного присутнього біль та страждання людей, чиїм мріям про щасливе майбутнє не судилося здійснитися через цілеспрямовану політику комуністичного режиму, спрямовану на придушення національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
За історичними джерелами, у пікові місяці Голодомору в Україні вмирало 17 людей щохвилини, тисяча – щогодини, майже 25 тисяч щодня. Зникали з життя цілі села й хутори.
Під час проведення заходу до присутніх звернувся Колківський селищний голова О.О.Палінкевич, який закликав усіх пам’ятати трагічні події часів Голодомору, поважати країну, її історію та докласти зусиль, щоб у майбутньому житті українського народу не допустити подібних трагедій.
Своїми роздумами про навмисне створений голод, який призвів до небачених людських втрат, поділились духовні наставники селища о. Андрій Закидальський та о. Олександр Білінський,які наголосили, що сьогодні вже ні в кого немає сумніву, що голодомори, а особливо Голодомор 1932-1933 років — це штучно створена трагедія, геноцид українського народу.
На знак пам’яті жертв Голодомору учасники заходу запалили свічки, схиливши голови в глибокій жалобі за нашими односельцями,а також за всіма тими, які загинули голодною смертю, аби зберегти пам’ять про них заради миру та злагоди в соборній незалежній Україні.
